Від телефонного шантажу до цькування: як вберегтись від шахраїв

«Якщо не виконаєте наші умови, ваші фото будуть опубліковані в мережі», – такі повідомлення надходять Наталі практично щотижня. Все почалось із того, що рідні жінки взяли кредит у розмірі 7 тисяч гривень, а повернути вчасно не вдалось. Наразі колектори телефонують та погрожують, а нещодавно надіслали змонтовані оголені фотографії з обличчям жінки та погрожували, що викладуть фото в соціальні мережі, якщо вона терміново не поверне борг та значну пеню.

Подібні погрози чи шантаж може бути в юнацькому колективі, коли старшокласники заради розваги цькують та тероризують однолітків.

Що робити у випадках, коли надходять погрози чи шантаж?

Отже, якщо Ви отримали повідомлення з погрозами, не панікуйте. Шахраї тільки на це й розраховують, сподіваючись, що Ви розгубитесь і просто зробите те, що вони вимагають.

Крок 1: не слідуйте вимогам шахраїв.

На жаль, шахраї і колектори використовують одні й ті самі принципи психічного тиску: постійні дзвінки, погрози, розголошення особистих даних особи. Сам по собі психологічний тиск за Кримінальним кодексом не є самостійним складом злочину, але в деяких випадках може бути складовою частиною інших злочинів, наприклад, вимагання.

Буває, що колекторські кампанії помилково телефонують саме Вам. Проте їхня діяльність у будь-якому випадку поза законом. Частіше за все вони зареєстровані як товариства з обмеженою відповідальністю або підприємства, і самовільно займаються стягненням боргів, але нічого спільного з виконанням рішень суду вони не мають. Ніколи державні та приватні виконавці не застосовують такі методи впливу, як шантаж чи погрози.

Тому якщо колектор прийшов до Вас додому, викликайте поліцію та не вступайте в діалог. Немає жодного нормативно-правового документа, який підтверджував би законність діяльності колекторів.

Крок 2: збирайте докази.

Зробіть скріншоти повідомлень, запишіть телефонні дзвінки. Спробуйте перетелефонувати на ці номери з іншого телефону. Можливо, це корпоративний телефон. Запишіть розмову на диктофон. Максимальна кількість доказів та підтверджень шантажу дасть можливість поліції швидко розслідувати злочин.

Крок 3: йдіть у поліцію.

Пам’ятайте Кримінальний кодекс України забороняє шантаж та вимагання у будь-якому вигляді (стаття 189 ККУ «Вимагання») та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Як подати заяву до поліції?

Для того щоб правоохоронці порушили кримінальну справу, напишіть заяву на ім’я начальника відділення поліції та передайте її оперативному черговому. Він повинен зареєструвати її та присвоїти відповідний номер (саме за ним можна буде дістати інформацію про подальшу долю Вашої заяви). Документ повинні підписати Ви або Ваш представник. Крім письмового звернення, закон дозволяє також усне. Усні заяви заносять до протоколу, який підписуєте Ви і посадова особа, що її прийняла. До порушення справи правоохоронці посвідчують особу скаржника, тож потрібно мати при собі паспорт чи будь-який інший документ. Варто пам’ятати, що заява є лише формальною підставою для порушення карної справи, фактично ж це роблять тільки у тих випадках, коли є достатньо даних, що вказують на наявність злочину. Саме на збирання такої інформації повинні бути спрямовані дії потерпілого, про які йшлося вище. Не пізніше ніж через три дні працівники міліції повинні ініціювати кримінальну справу або відмовити чи передати заяву по підслідності (підсудності) в інший орган.

Якщо отримали відмову, а у Вас є всі підстави вважати, що дії шантажиста можуть заподіяти шкоду і Ви маєте хоча б мінімальну доказову базу, не впадайте у відчай – оскаржуйте таке рішення, надавши копію постанови слідчого прокуророві протягом семи днів від дати її одержання або безпосередньо в суді.

Слухаючи шантажиста, не виконуйте його умови, в цій ситуації найголовніше – мінімум паніки, максимум концентрації!

Якщо ж справа дійшла до суду, можете скористатись послугами безкоштовного адвоката від держави, звернувшись до Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги за телефоном 0 800 213 103.

Захищайте свої права разом із Мін’юстом!

Автор консультації: Станіслав Куценко - очільник столичної юстиції