Верховенство права, як головний принцип судово-експертного правосуддя (досвід судово-психологічної експертизи)

Принцип верховенства права закріплено в ч. 1 ст. 8 Конституції України. Аналіз експертної практики дозволяє стверджувати, що непоодинокі випадки, коли експерт, виконуючи свої обов’язки відповідно до закону про судову експертизу та до вказаних у ньому принципів судово-експертної діяльності (законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження), забуває про головний принцип існування будь-яких правових дій – принцип верховенства права [3].

Визначення поняття Т. Бінґема якнайкраще охоплює істотні елементи верховенства права: «Усі особи та владні інститути в рамках держави – публічні чи приватні – повинні підкорятись публічно створеним законам, які набувають чинності (загалом) наперед і на основі яких публічно здійснюється правосуддя, вони також повинні мати змогу користуватися благами цих законів» [1].

Яким чином функціонує принцип верховенства права під час судово-експертної діяльності?

Чи має експерт думати про додержання прав людини під час проведення дослідження, якщо вони гарантовані законом?

У практиці не рідкісними є випадки, коли сторона обґрунтовано заявляє про неможливість з'явитися до експерта на дослідження. Коли підекспертна особа є людиною, постраждалою фізично, інвалідом тощо.

Відповідно до ст. 6. Закону України про судову експертизу, за необхідністю проведення експертизи на місці події або за місцем знаходження об'єкта дослідження, особа або орган, які її призначили, повинні забезпечити судовому експертові безперешкодний доступ до об'єкта дослідження і належні умови праці, але забезпечення такої можливості тягне за собою істотні витрати, які спроможний взяти на себе далеко не кожний потерпілий [4].

Сьогодні в державних органах, інших організаціях і об'єднаннях Україні стало буденним використання відеозв'язку через мережу Інтернет для проведення конференцій, семінарів, засідань, що дозволяє істотно економити особисті і бюджетні кошти учасників таких зібрань. Наявність у сучасному світі конференц-зв’язку може бути альтернативою необхідності забезпечення прибуття експерта-психолога на місце обстеження (безумовно, в окремих випадках).

Методи дослідження, які використовує експерт-психолог під час проведення дослідження особистості потерпілого у межах деяких видів експертизи, у повній мірі дозволяють використовувати конференц-зв’язок без втрати якості дослідження.

Відповідно до п. 3.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень: «Коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта… його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз» [2].

Зв’язок за допомогою програми «Skype» фактично надає експерту-психологу електронну копію особистості, яка знаходиться з іншого боку екрану комп’ютера, що у випадках тестування або бесіди з дорослою людиною жодним чином не заважає отримувати психологічну інформацію. Навпаки використання відеозв’язку дозволяє здійснювати відеозапис процесу дослідження (за згодою сторін), що в рази підвищує прозорість проведення експертизи.

Незважаючи на обґрунтовані доводи, рішенням секції судових експертів МЮ України на цей час використання відеоконференції під час дослідження особистості підекспертних не рекомендовано навіть у виключних випадках, у зв’язку з відсутністю відповідної методики.

На цей час в Україні існує велика кількість людей постраждалих в зоні АТО, яким спричинена моральна шкода, права яких порушуються кожного дня, та які звертаються до експертів, для встановлення моральної шкоди, але жодної можливості прибути на дослідження у них не має. Коли буде розроблена відповідна методика, пройде не менш 2 років, але ці люди звертаються до нас вже сьогодні. При цьому прибуття експерта до зони АТО з метою проведення дослідження є безглуздям, тому таки особи у більшості випадків отримують відмову в проведенні експертизи.

Відсутність фізичної можливості з'явитися на дослідження до експерта або подолання істотних труднощів на цьому шляху, не може бути приводом для відмови в його проведенні. Звичайно, кожен випадок звернення громадян з проханням провести дослідження в онлайн-режимі повинен розглядатися окремо, але огульне заперечення такої можливості є ігноруванням прав громадян малозабезпечених і соціально незахищених категорій населення України.

Чому не діє у цьому випадку верховенство права?

Чому людина, яка бажає скористатися своїм правом, повинна чикати формального вирішення питання появи методики? Хоча проведення дослідження особистості за допомогою відеоконференції не порушує законодавство, а напроти слідує за сучасними його змінами (електронний суд вже існує в Україні) та не протирічить теорії психології. Принцип верховенства права не заперечує можливість надання дискреційних повноважень там, де це необхідно, але за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними.

У сучасному світі права України двері припиняють зачинятися – громадськість потребує свободи та прозорості. Якщо експертні установи будуть продовжувати відгороджуватися від іншого світу науки та практики – ця система дискредитує себе, втратить цінність та конкурентоздатність.

На наш погляд, верховенство права у судовій експертизі здійснюється тільки у випадку надання змоги кожному учаснику процесу користуватися благами законів. Якщо наука та практика експертизи відноситься індиферентно до гуманних цінностей – такий шлях ніколи не приведе її до європейського рівня.

Перелік використаних джерел:

1. Верховенство права. Доповідь, схвалена Венеційською Комісією на 86 пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року) // Право України. – № 10. – 2011. – 184 с.
2. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 року за № 705/3145. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98.
3. Конституція України: Науково-практичний коментар / В.Б.Авер’янов, О.В.Батанов, Ю.В.Баулін та ін.; Ред кол. В.Я.Тацій, Ю.П.Битяк, Ю.М.Грошевой та ін. – Х.: Видавництво «Право»; К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 808 с. \
4. Про судову експертизу / Закон від 25.02.1994 № 4038-XII. – Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4038-12.

Автор статті: старший судовий експерт Одеського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України, к. психол. наук Журавльова М. О.