В найближчий час громадяни можуть втрати можливість захищати себе в Українських судах

23 березня 2017 року Президент України П. Порошенко невідкладно вніс на розгляд до Верховної ради законопроект № 6232 про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, та інших законодавчих актів.

Законопроект отримав суттєві зауваження, але був прийнятий 20.06.2017 року народними депутатами в першому читанні. НА час написанні цієї статті Верховна рада 08.09.2017 року почала розглядіти законопроект в другому читанні. Але поки жодна з поправок до законопроекту не була підтримана народними депутатами.

Я ознайомився з останньою редакцією запропонованого нового Цивільно-процесуального кодексу України та був вражений змістом деяких статей. Зробив для себе висновок.

Якщо судова система в Україні залишиться корумпованою, а більшість населення України за матеріальним забезпеченням не приблизиться до рівня хоча б середнього класу підприємців, громадяни не зможуть себе захищати в суді і можуть втратити майно(власність) яке мають.

Звертаю вашу увагу на окремі статті Нового законопроекту Цивільно-процесуального кодексу України, який намагається прийняти Верховна Рада.

За новим ЦПК позовна заява після реєстрації в канцелярії суду не пізніше наступного дня передається судді(ст.185 ЦПК).

Відповідно до ст.186 ЦПК, суддя на протязі П’ЯТИ днів перевіряє її на відповідність до вимог кодексу, або відкриває провадження, або залишає без руху для усунення недоліків, або відмовляє у відкритті провадження.

В ухвалі про відкриття провадження, суддя вказує про результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли з позовною заявою.

Це означає, що суддя, як я розумію, має право скористатись статтями 135-136 нового ЦПК , та попередньо визначати суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Тобто може зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

Мається на увазі, зобов’язати сплатити:

- за виклик свідка, або іншого спеціаліста(перекладача та ін.(примітка: - поки, що не зрозуміло як буде визначатись сума. Не відомо чи взагалі свідок зможе прибути до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин);

- за проведення судової експертизи.(примітка:- на цей час вартість експертизи визначає експертна установа на підставі отриманої ухвали суду про проведення експертизи, кількості, та складності призначених питань, наявності матеріалів судової справи).

В редакції нового ЦПК у разі несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, виклик перекладача та ін.

У кожного позивача може виникнути питання про те, якщо він сплатить відповідні суми на депозитний рахунок суду, які гарантії, що свідок наприклад з’явиться, або експертна установа не виставить більшу вартість за проведення експертизи і у позивача просто не вистачить коштів.

А якщо у позивача на час подання позову не має достатньо коштів для оплати виклику свідка, оплати експертизи, а позов необхідно терміново подати з метою не пропущення строків позовної давності і позивач розраховує здійснити платежі після отримання заробітної плати, пенсії до початку розгляду справи по суті, та призначення експертизи? Але суддя має право позбавити його можливості захищати себе в суді належним чином.

Далі ще цікавіше.

В ухвалі про призначення справи до розгляду, суддя встановлює відповідачу строк для подання відзиву позивачу на позов не менш як 15 днів.

Строк для подання позивачу відповіді на відзив відповідачу.

Потім знову позивачу строк для надання заперечень на відповідь на відзив.

Така собі переписка.

Відповідно до ст.190 ЦПК України, вище назване підготовче провадження та інші дії має бути проведене протягом 60 днів з дня відкриття провадження у справі ! У виключних випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті, цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Тобто з моменту подачу позову в канцелярію суду, розгляд справи по суті розпочнеться не раніше ніж через 65 днів, або через 95 днів, а може більше, якщо позов буде повернуто для усунення недоліків.

Безумовно відповідач може не втягуватись в переписку. Але для нього це вкрай не вигідно. Навпаки вигідно втягнути позивача в надмірні, непідйомні фінансові витрати, розраховуючи на відмову позивача від судової тяганини.

Захищаючи себе, відповідач може заявити клопотання про те, щоб суд зобов’язав позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи.

Суддя може задовольнити таке клопотання, не зважаючи на те, що позивач вже заплатив наперед за виклик свідків, призначення експертизи, за умови, якщо:

- позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов. Адвокати(юристи) розуміють, що не можливо по деяким справам не вислухавши свідків, не отримавши висновок експертизи визначити заздалегідь чи має позов ознаки завідомо безпідставного чи ні.

-або позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Наведу приклад по одній справі.

«Чорний» ріелтор ввів в оману літню жінку. Замість договору довічного утримання засвідчив у нотаріуса договір дарування на квартиру. Коли власниця квартири поїхала в гості, виписав стару з її помешкання.

Тепер намагаємось цей випадок розглянути через призму нового Кодексу.

Власниця квартири, яку обдурили, не маючи зареєстрованого місця проживання, не маючи майна(квартири), не маючи рідних щоб допомогли платити надмірні судові витрати, не зможе повернути своє майно, за умови «корупційного» судді.

Це може відбуватись в випадку намагання повернути від банку громадянином свого депозиту, або селянином земельного паю(ЗЕМЛІ) від фермера, або грошових коштів за розпискою, та багато інших життєвих випадків, якщо відповідач та суддя «домовляться» про «співпрацю», або необхідно вкрай поповнювати бюджет. Тобто в таких справах виграє тільки дуже матеріально забезпечена сторона.

На мою думку, Новий Цивільно-процесуальний кодекс необхідно вкрай доопрацьовувати з метою виключення механізмів завуальованого заволодіння майном малозабезпечених громадян.

Автор статті: Адвокат А.Фесенко