Історія справи
Ухвала ВП ВС від 16.09.2019 року у справі №826/5653/18
Ухвала КАС ВП від 24.03.2019 року у справі №826/5653/18

УХВАЛА12 вересня 2019 рокум. КиївСправа № 826/5653/18Провадження № 11-642апп19Велика Палата Верховного Суду у складі:судді-доповідача Прокопенка О. Б.,суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом опікуна в інтересах недієздатної ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, у якому просив зобов'язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію зняти з реєстрації ОСОБА_4 як особу, яка втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності його опікуваній ОСОБА_1.Позов обґрунтовано тим, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року, яке набрало законної сили, витребувано квартиру АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_3. За вказаною адресою незаконно продовжує бути зареєстрована донька колишньої власниці квартири ОСОБА_3 - ОСОБА_4. Відповідно до позиції позивача, ОСОБА_4 ніколи не проживала і не проживає за вищевказаною адресою та у зв'язку з небажанням останньої з 2014 року добровільно знятись з реєстрації, що спричиняє значні матеріальні збитки та невиправдані витрати на утримання квартири, ОСОБА_2, як законний опікун власниці квартири ОСОБА_1, був вимушений звернутись до Печерської районної і місті Києві державної адміністрації з метою зняти з реєстрації ОСОБА_4 як особу, яка втратила законне право бути зареєстрованою за даною адресою. Разом із тим, відповідач протиправно відмовив у задоволенні заяви про зняття з реєстрації ОСОБА_4, що стало наслідком звернення до суду з цим позовом.Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23 жовтня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 5 лютого 2019 року скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року та закрив провадження в адміністративній справі.
Таке рішення апеляційного суду мотивоване тим, що спір у справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних, натомість стосується права користування та розпорядження майном, а позовні вимоги спрямовані на зняття з реєстрації місця проживання особи. Відтак, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами
Цивільного процесуального кодексу України.Не погоджуючись із ухваленими у цій справі судовими рішеннями, позивач звернувся до суду касаційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.Касаційна скарга, серед іншого, обґрунтована помилковістю висновку суду апеляційної інстанції про неможливість розгляду заявлених у цій справі вимог в порядку адміністративного судочинства, адже, за твердженням позивача, спір у цій справі стосується оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалами від 23 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження, а 26 червня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини
6 статті
346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -
КАС).Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки у касаційній скарзі позивач просить скасувати судове рішення у зв'язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.Щодо заявлених клопотань у касаційній скарзі ОСОБА_2 та відзиві на неї ОСОБА_3 про розгляд справи за участю сторін слід зазначити таке.Згідно зі статтею
344 КАС у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статтею
344 КАС .Відповідно до частини
5 статті
262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.За правилами частини
6 статті
262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених частини
6 статті
262 КАС , а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.З огляду на доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваних судових рішень, характер спірних правовідносин у цій справі, а також межі перегляду судом касаційної інстанції, цей суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі у ході її касаційного перегляду, у зв'язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю сторін відсутні.Велика Палата Верховного Суду також бере до уваги те, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 26 травня 1988 року в справі
"Екбатані проти Швеції" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті
6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.З матеріалів справи вбачається, що суди попередніх інстанцій розглянули цю справу у відкритому судовому засіданні за участю сторін, тобто відбувся публічний розгляд справи.За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе призначити цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Водночас суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи щодо вчинення процесуальних дій стосовно розгляду їх справи в порядку письмового провадження шляхом надіслання копій цієї ухвали.Керуючись статтями
345 та
346 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного СудуУХВАЛИЛА:1. Прийняти до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справу за позовом опікуна в інтересах недієздатної ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити дії.2. Призначити справу до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду на 27 листопада 2019 року в порядку письмового провадження без виклику учасників справи у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.Суддя-доповідач О. Б. ПрокопенкоСудді:Н. О. АнтонюкВ. С. Князєв Т. О. АнцуповаЛ.М. Лобойко С. В. БакулінаН. П. Лященко В. В. БританчукВ. В. Пророк Ю. Л. Власов Л. І. Рогач М. І. ГрицівО. М. Ситнік Ж. М. ЄленінаО. С. Ткачук О. С. Золотніков О. Г. Яновська О. Р. Кібенко