Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 31.03.2021 року у справі №369/5479/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року

м. Київ

справа № 369/5479/18

провадження № 61-4005ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення

Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 вересня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні майном та виселення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення задоволено частково.

Усунено ОСОБА_1 перешкоди у користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з нежитлової будівлі АДРЕСА_1.

У іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6, який зазначав, що діяв в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, оскаржив його у апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_6, який зазначав, що діяв в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 вересня 2020 року залишено без руху і надано заявнику десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_6, який зазначав, що діяв в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 вересня 2020 року визнано неподаною і повернено заявнику.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, Київський апеляційний суд виходив із того, що заявник вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконав.

Не погоджуючись із рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 вересня 2020 року та ухвалою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, подали до Верховного Суду касаційну скаргу.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 25 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до змісту пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки, відповідно до матеріалів касаційної скарги та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 вересня 2020 рокуне переглядалося в апеляційному порядку, воно не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин касаційний суд відмовляє у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 вересня 2020 року.

Щодо оскарження заявниками ухвали Київського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року касаційний суд дійшов наступного висновку.

З аналізу статті 389 ЦПК України вбачається, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 обґрунтовують тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права.

Згідно з положеннями частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга заявників є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Згідно зі статтею 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до підпункту "б" пункту 16 Закону України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" розділ ХV "Перехідні положення" Конституції України доповнено пунктом 161, згідно з яким з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню (підпункт 11).

пункту 16 Закону України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" розділ ХV "Перехідні положення" набрав чинності 30 вересня 2016 року.

З позовом про усунення перешкод у користуванні майном та виселення ОСОБА_1 звернулася у травні 2018 року.

Отже, у цій справі представництво ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, у судах може здійснювати виключно адвокат.

Відповідно до частини 3 статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

До апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися (пункт 1 частини 4 статті 356 ЦПК України).

Згідно із частинами 1 та 2 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у частинами 1 та 2 статті 60 ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (частина 4 статті 62 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України у редакції, чинній на час подання заявником апеляційної скарги, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 357 ЦПК України, застосовуються положення частини 2 статті 357 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені

частини 3 статті 185 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд апеляційної інстанції за матеріалами апеляційної скарги установив, що ОСОБА_6 не надано належним чином оформлених документів на підтвердження його повноважень здійснювати представництво інтересів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у суді апеляційної інстанції та подавати від імені заявників апеляційну скаргу. Тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення апеляційної скарги без руху.

Апеляційний суд, встановивши, що недоліки апеляційної скарги не усунено, дійшов обґрунтованого висновку про визнання апеляційної скарги ОСОБА_6, який зазначав, що діяв в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 вересня 2020 року неподаною та повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року є необґрунтованою, правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення. Судове рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1996 року у справі "Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції", пункти 37,38 рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року у справі "Бруалла Гомесде ла Торре проти Іспанії").

Оскільки оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим із додержанням норм процесуального права і підстави для його скасування відсутні, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року суд відмовляє.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 вересня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Тарасівська сільська рада

Києво-Святошинського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні майном та виселення.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук