Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.10.2018 року у справі №766/14199/18

Ухвала

Іменем України

30 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 766/14199/18

провадження № 61-45726ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: Сімоненко В.

М., (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 27 вересня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову до пред'явлення позову,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони державному нотаріусу Херсонської державної нотаріальної видавати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті її чоловіка - ОСОБА_5

В обґрунтування заяви ОСОБА_4 посилається на те, що вона подає до Херсонського міського суду Херсонської області позовну заяву про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, набуту нею і покійним чоловіком ОСОБА_5 в порядку приватизації, однак виданого лише на ім'я ОСОБА_5 та визнання права власності на? частину цієї квартири.

З урахуванням ухвалення у майбутньому у вище зазначеній справі рішення про задоволення її позовних вимог, просила забезпечити позов та виконання можливого судового рішення.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 липня 2018 року, залишену без змін постановою Апеляційного суду Херсонської області від 27 вересня 2018 року, заяву ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

9 вересня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 27 вересня 2018 року.

Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що її права, як спадкоємця на спадкування майна після померлого сина, були порушено, оскільки вона є людиною похилого віку, яка пережила смерть дорослого сина. Терміни розгляду цивільних справ з урахуванням апеляційної та касаційної інстанцій і можливість збереження заходів забезпечення позову протягом усього часу розгляду справи, який за нормами цивільного процесу може складати приблизно рік (за найкращого збігу обставин), можуть призвести до того що вони не вспіє реалізувати свої права спадкоємця. Також заявниця зауважила, ОСОБА_4 до самої заяви про забезпечення позову не додала жодного доказу, який би підтверджував необхідності застосування такого забезпечення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів вважає, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних рішень.

Задовольняючи заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову суди виходили з того, що у випадку видачі свідоцтва про право на спадщину відповідачу ОСОБА_3 на 2/3 частини квартири (з урахуванням заяви про відмову від спадщини сина спадкодавця), буде утруднена можливість у заявника виконання потенційно можливого рішення суду про задоволення позову про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло в частині не включення її до складу власників квартири, що розташована у АДРЕСА_1 та визнання за нею права власності на? частину вказаної квартири і без вжиття заходів забезпечення позову у нотаріуса будуть відсутні підстави для не видачі свідоцтва про право на спадщину відповідачу. Врахувавши, що обраний заявником вид забезпечення позову знаходиться у прямому зв'язку із предметом позовних вимог, і не вжиття відповідних заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, призведе до порушення майнових прав позивача, суди задовольнили заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову у обраний заявницею спосіб.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що її доводи зводяться до переоцінки доказів та незгоди із судовим рішенням.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, підстав для відкриття касаційного провадження немає.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 і 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 27 вересня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Сімоненко

А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв