Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.05.2018 року у справі №401/2324/17

Ухвала

24 травня 2018 року

м. Київ

справа № 401/2324/17-ц

провадження № 61-19747ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову Апеляційного суду Кіровоградської області, у складі колегії суддів: Авраменко Т. М., Чельник О. І., Черненко В.

В., від 09 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до спільного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до спільного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2017 року, у складі судді Баранець А. М., задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Стягнуто з спільного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 12 604,76 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2018 року змінено рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2017 року. Стягнуто з спільного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9 613,80 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

12 березня 2018 року ОСОБА_1 було подано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до спільного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2018 року та залишити в силі рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2017 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, і таке судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 12 604,76 грн, яка станом на 01 січня

2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762,00 грн * 100 = 176 200,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Наявності таких випадків у цій справі не встановлено й Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до спільного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников