Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.03.2019 року у справі №754/3298/19

Ухвала

28 березня 2019 року

м. Київ

справа № 754/3298/19

провадження № 61-38вп19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2019 рокуОСОБА_1 звернулась до суду з електронним позовом до ОСОБА_2, у якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, стягнути на її користь вартість квитків та збитки в розмірі місячної заробітної плати.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06 березня 2019 року матеріали цивільної справи № 754/3298/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення коштів направлено до Верховного Суду для визначення територіальної підсудності у порядку статті 29 ЦПК України.

Ухвала мотивована тим, щопозивачем пред'явлено позов про розірвання шлюбу з іноземцем, який проживає за межами України, позивачем не надано і позовна заява не містить відомостей останнього відомого зареєстрованого місця проживання, перебування чи місця роботи відповідача в Україні чи місцезнаходження його майна.

Вивчивши матеріали цивільної справи № 754/3298/19, Верховний Суд дійшов висновку, що у визначенні підсудності цивільної справи № 754/3298/19 слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статті 29 ЦПК України, одноособово.

Тлумачення статті 29 ЦПК України дає підстави дійти висновку про те, що підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається ухвалою Верховного Суду у тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України.

Іншого тлумачення указана норма не допускає.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту проживання позивача за межами України, навпаки аналіз змісту позовних вимог

ОСОБА_1 дає підстави дійти висновку, що вона проживає на території України, оскільки ".. була вимушена поїхати з Великобританії.."

".. назад до України..". Крім того, в позовній заяві ОСОБА_1 вказала свою адресу проживання: АДРЕСА_1

За таких обставин, Верховний Суд не має процесуального права, передбаченого статтею 29 ЦПК України, для вирішення питання щодо визначення підсудності даної справи в порядку передбаченому статтею 29 ЦПК України.

Керуючись статтею 29 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У визначенні підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення коштів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило