Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.09.2019 року у справі №306/1560/17
Ухвала КЦС ВП від 27.11.2019 року у справі №306/1560/17

Ухвала

22 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 306/1560/17

провадження № 61-16470ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дусинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Свалявська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину будинку, визнання недійсними та скасування довідки органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності і свідоцтва про право на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27 серпня 2019 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 березня 2019 року з пропущенням, передбаченого частиною 1 статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 25 квітня 2019 року.

У касаційній скарзі особа, яка її подала, порушувала питання про його поновлення, мотивуючи тим, що: ОСОБА_1 не приймав участі у судовому засіданні 14 березня 2019 року, оскільки перебував за межами області, а тому очікував рекомендованого листа з постановою поштою; однак, рекомендоване поштове відправлення так і не надійшло на його адресу, підтвердженням чого може бути відсутність відповідного повідомлення про вручення у матеріалах справи, оскільки ОСОБА_1 не підписував повідомлення про вручення; 10 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до свого представника - адвоката Мишинчука В. В., який повідомив, що лише 05 серпня 2019 року отримав простий лист без відбитку поштового штемпеля із оскарженою постановою апеляційного суду; таким чином, ОСОБА_1 отримав постанову апеляційного суду особисто від представника 10 серпня 2019 року, про що свідчить відсутність поштового штемпеля на конверті. На підтвердження цих обставин надано: супровідний лист Закарпатського апеляційного суду від 28 березня 2019 року про направлення копії постанови Запорізького апеляційного суду від 14 березня 2019 року учасникам справи; конверт, адресований Закарпатським апеляційним судом Мишинчуку В. В.

Однак, ОСОБА_1 не обґрунтував та не надавав доказів: порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення (довідка суду, копії матеріалів справи, тощо); не обґрунтував чому позивач був позбавлений можливості звернутися за отриманням копії рішення суду апеляційної інстанції в межах строку на касаційне оскарження або хоча б у розумний строк, враховуючи, що він був обізнаний про апеляційний перегляд, так як апеляційна скарга подана саме ним.

Окрім цього, ОСОБА_1 вказував, що його інтереси представляв представник.

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2019 року вказані ОСОБА_1 підстави на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження визнано неповажними, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для надання права звернутися до суду із заявою про поновлення строку та навести інші підстави для його поновлення, надавши відповідні докази.

На виконання ухвали Верховного Суду від 13 вересня 2019 року особою, яка подала касаційну скаргу, надано до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому ОСОБА_1 просив поновити строк на касаційне оскарження.

Стосовно підстав для поновлення строку на касаційне оскарження вказував, що: не міг прибути на судове засідання 14 березня 2019 року, оскільки перебував за межами області, а тому очікував рекомендованого листа для ознайомлення з постановою; рекомендований лист на ім'я ОСОБА_1 не надходив, підтвердженням чого може бути відсутність повідомлення про вручення такого листа у матеріалах справи, оскільки лист не надходив і ОСОБА_1 не підписував повідомлення про його вручення; 10 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до свого представника - адвоката Мишинчука В. В., який повідомив, що отримав простий лист без відбитку поштового штемпеля з оскарженою постановою апеляційного суду, хоча звертався до апеляційного суду рекомендованим листом із заявою від 14 березня 2019 року про надіслання копії постанови; таким чином, ОСОБА_1 отримав постанову апеляційного суду особисто від представника лише 10 серпня 2019 року, про що свідчить відсутність поштового штемпеля на конверті. Також ОСОБА_1 зазначав, що проживає у місцевості, яка вкрита горами, де відсутній інтернет та через свою помилку лише запитував у поштовому відділенні листа із суду, а мав звернутися за отримання рішення із заявою самостійно. На підтвердження указаних обставин надав: копію заяви адвоката Мишинчука В. В. від 18 березня 2019 року, адресованої Закарпатському апеляційному суду про надіслання копії постанови від 14 березня 2019 року з копією фіскального чеку ПАТ "Укрпошта" від 18 березня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги, оскільки ОСОБА_1 не було виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 13 вересня 2019 року щодо надання будь-яких належних доказів порушення апеляційним судом вимог щодо надсилання копії судового рішення (довідка суду, ксерокопії матеріалів справи, тощо), які б свідчили про те, що постанова від 14 березня 2019 року не вручалася (видавалася або надсилалась) раніше апеляційним судом ОСОБА_1 чи його представнику. Окрім цього, ОСОБА_1 також не наведено обставин та не надано будь-яких належних доказів про те, чому позивач був позбавлений можливості звернутися за отриманням копії рішення суду апеляційної інстанції в межах строку на касаційне оскарження або хоча б у розумний строк, враховуючи, що і позивач і його представник були обізнані про ухвалення оскарженої постанови від 14 березня 2019 року.

У листопаді 2019 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке підписане представником ОСОБА_8, у якому додатково зазначено, що представником зроблено копії матеріалів другого тому справи, а саме: а. с. 187, де міститься заява ОСОБА_1 про надання дозволу на зняття копій документів у справі; 206-212 а. с., де знаходиться заява ОСОБА_6 від 14 березня 2019 року, заява Мишинчука В. В. від 18 березня 2019 року, лист Закарпатського апеляційного суду від 28 березня 2019 року № 306/1560/17/5741/2019 року про надіслання постанови від 14 березня 2019 року до відома, лист Свалявського районного суду від 15 березня 2018 року, рекомендоване повідомлення від 20 березня 2018 року, лист Закарпатського апеляційного суду від 28 березня 2019 року про повернення справи до суду першої інстанції. Також зазначає, що на а. с. 188-205 знаходиться вступна та резолютивна частини постанови і її повний текст, копію якого представнику не дозволили зробити. Таким чином, недотримання строків касаційного оскарження було зумовлено діями суду апеляційної інстанції, зокрема повний текст постанови ОСОБА_1 надано лише 10 серпня 2019 року, а його представнику надіслано лише 05 серпня 2019 року, що унеможливило подання касаційної скарги. На підтвердження указаних обставин надано копії: а. с. 187 (заява ОСОБА_1 від 02 січня 2019 року про надання дозволу на зняття копії документів у справі); а. с. 206 (заява ОСОБА_6 від 14 березня 2019 року); а. с. 207 (заява адвоката Мишинчука В. В. від 18 березня 2019 року про надіслання повної постанови від 14 березня 2019 року, яка зареєстрована судом 19 березня 2019 року); а. с. 209 (супровідний лист Закарпатського апеляційного суду від 28 березня 2019 року № 306/1560/17/5741/2019 про надіслання копії постанови від 14 березня 2019 року учасникам справи); а. с. 210-211 (супровідний лист суду першої інстанції від 15 березня 2018 року та рекомендоване повідомлення від 20 березня 2018 року); а. с. 212 (супровідний лист Закарпатського апеляційного суду № 306/1560/17/5789/2019 про повернення справи до суду першої інстанції).

Європейський суд з прав людини вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Аналіз наданих пояснень на обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження свідчить, що указані підстави що не можна вважати поважними, оскільки вони не підтверджені належними доказами. Аналіз наданого супровідного листа Закарпатського апеляційного суду від 28 березня 2019 року № 306/1560/17/5741/2019 про надіслання копії постанови від 14 березня 2019 року учасникам справи, зокрема, ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) та його представнику Мишинчуку В. В. (АДРЕСА_2), свідчить, що апеляційним судом виконано вимоги щодо надіслання учасникам справи копії постанови від 14 березня 2019 року.

Вказівка про те, що представник позивача - адвокат Мишинчук В. В. отримав лише 05 серпня 2019 року конверт із оскарженою постановою не підтверджено жодними доказами. Наданий конверт, що адресований Мишинчуку В. В. зі штампом Закарпатського апеляційного суду не може бути підтвердженням отримання його представником 05 серпня 2019 року. Оскільки указаний конверт не містить жодних відміток чи штампів оператора поштового зв'язку.

Окрім цього, ОСОБА_1 також не наведено обставин та не надано будь-яких належних доказів про те, чому позивач був позбавлений можливості звернутися за отриманням копії рішення суду апеляційної інстанції в межах строку на касаційне оскарження або хоча б у розумний строк, враховуючи, що і позивач і його представник були обізнані про ухвалення оскарженої постанови від 14 березня 2019 року, зокрема, Мишинчуком В. В. було подано клопотання від 18 березня 2019 року про її надіслання на адресу представника.

Оскаржена постанова Закарпатського апеляційного суду від 14 березня 2019 року (повне судове рішення складено 26 березня 2019 року) оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29 березня 2019 року

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися настаттями 260, 393, 394 ЦПК України процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Відповідно до частини 3 статті 393, пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, оскільки наведені ОСОБА_1 підстави у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 березня 2019 року є неповажними, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дусинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Свалявська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину будинку, визнання недійсними та скасування довідки органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності і свідоцтва про право на спадщину за законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат