Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.12.2020 року у справі №2-2785/11

Ухвала

23 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 2-2785/11

провадження № 61-16201ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Гулька Б. І.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2019 року скасовано та постановлено нове судове рішення про часткове задоволення заяви.

Виконавчий лист, виданий 16 травня 2019 року на виконання заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2011 року у справі №2-2785/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 всіх видів заробітку ОСОБА_2, починаючи з 24 лютого 2011 року і до досягнення дітьми повноліття, визнати таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, вона просить скасувати оскаржуване судове рішення.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та пункту 9 частини 3 статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Частиною 1 статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у Частиною 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно, ЦПК України не передбачає право на оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (пункт 25 частини 1 статті 353 ЦПК України).

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено, та постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2019 року скасовано та постановлено нове судове рішення, таке судове рішення, ухвалене за результатами апеляційного перегляду, не підлягає касаційному оскарженню, відтак у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 3, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Б. І. Гулько