Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.02.2019 року у справі №676/1611/17

Ухвала

26 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 676/1611/17

провадження № 61-3882ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Васильєвою ТетяноюВасилівною, на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 січня

2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Хмельницькгаз", третя особа - спільне підприємство "Радміртех" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду, з урахуванням уточнених та збільшених позовних вимог, просив визнати неправомірними дії ПАТ "Хмельницькгаз" щодо нарахування коштів за газ та газопостачання (за приготування їжі) за грудень 2016 року - лютий 2017 року згідно із показниками лічильника газу, який встановлений на будинок АДРЕСА_1, абоненту № НОМЕР_1; зобов'язати здійснити перерахунок ПАТ "Хмельницькгаз" абоненту № НОМЕР_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від

23 березня 2016 року № 203 по нормі 4,4 м3 на особу за період з грудня

2016 року по лютий 2017 року; зобов'язати в подальшому

ПАТ "Хмельницькгаз" здійснювати нарахування коштів за газ та газопостачання (за приготування їжі) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203 по нормі 4,4 м3 на особу до встановлення індивідуальних лічильників в кожній квартирі та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 30 000,00
грн; зобов'язати

ПАТ "Хмельницькгаз" демонтувати загальнобудинковий вузол обліку природного газу з будинку АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 зі своєю сім'єю проживають у квартирі № 18 багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1. Вказаний будинок підключений до газової мережі ПАТ "Хмельницькгаз", абонентом якого він являється на підставі заяви-приєднання до договору розподілу природного газу від 01 квітня 2016 року, особовий рахунок № НОМЕР_1.

У серпні 2016 року в будинку було встановлено загальнобудинковий лічильник газу.

Проте, до часу встановлення лічильника ОСОБА_1 сплачував за послугу газопостачання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 року № 90 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року № 758" по нормі 4,4 м3 на особу. В січні 2017 року він отримав рахунок за газ та послуги з газопостачання, де йому нарахували 14,19 м3 на одного члена сім'ї, а за січень 2017 року - 32,00 м3 на одну особу. Після створення ініціативної групи мешканців багатоквартирного будинку були виявленні порушення щодо встановлення та функціонування засобу обліку. Тому, з моменту встановлення лічильника нарахування здійснювались неправомірно.

Згідно з роз'ясненнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, розміщення лічильника над підвалом (отвором) не рекомендується. Також, загальнобудинковий вузол обліку природного газу вмонтований з порушенням Державних будівельних норм В 2.5.-20-2001 "Газопостачання" та не відповідає температурним умовам експлуатації.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року залишено без змін.

20 лютого 2019 року через засоби поштового зв'язку представник ОСОБА_1 адвокат Васильєва Т. В. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, зобов'язати

ПАТ "Хмельницькгаз" демонтувати загальнобудинковий вузол обліку природного газу та відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що з 01 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

Предметом позову у справі № 676/1611/17 є визнання неправомірними дій ПАТ "Хмельницькгаз" щодо нарахування коштів за газ та газопостачання (за приготування їжі) за грудень 2016 року - лютий 2017 року згідно із показниками лічильника газу, який встановлений на будинок АДРЕСА_1, абоненту № НОМЕР_1; зобов'язання ПАТ "Хмельницькгаз" здійснити перерахунок абоненту № НОМЕР_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від

23 березня 2016 року № 203 по нормі 4,4 м3 на особу за період з грудня

2016 року по лютий 2017 року; зобов'язання в подальшому

ПАТ "Хмельницькгаз" здійснювати нарахування коштів за газ та газопостачання (за приготування їжі) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203 по нормі 4,4 м3 на особу до встановлення індивідуальних лічильників в кожній квартирі; відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000,00

грн; зобов'язання

ПАТ "Хмельницькгаз" демонтувати загальнобудинковий вузол обліку природного газу з будинку АДРЕСА_1.

Справа № 676/1611/17 є незначної складності, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(1 921,00 грн х 100 = 192 100,00 грн), справа є малозначною в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v.
SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану адвокатом Васильєвою Тетяною Василівною, на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 січня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Хмельницькгаз", третя особа - спільне підприємство "Радміртех" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило