Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.06.2019 року у справі №465/2023/18

Ухвала

24 червня 2019 року

м. Київ

справа № 465/2023/18

провадження № 61-10024ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Львівської міської ради, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Львові, Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Львівської міської ради, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м.

Львові, Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1. З метою покращення житлових умов, ними було здійснено реконструкцію квартири з розширенням, за рахунок влаштування консольного балкону, площею 1,0 кв. м. зі сторони тильного фасаду офіціни, розташованої на внутрішньому подвір'ї будинку, відтак після реконструкції площа квартири збільшилася на 1,0 кв. м. та становить 71,9 кв. м., що підтверджується виготовленим ФОП ОСОБА_5 на замовлення Технічним паспортом на вказану квартиру від 06 грудня 2017 року. Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради надало висновок від 03 серпня 2017 року №0004-1734 згідно якого можливе влаштування балкону у квартирі

АДРЕСА_1 зі сторони тильного фасаду офіціни, розташованої на внутрішньому подвір'ї будинку. На замовлення ОСОБА_2. Львівським комунальним підприємством "Архбуднагляд" був розроблений містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками реконструкції з розширенням квартири АДРЕСА_1 за рахунок влаштування консольного балкону. Згідно із зазначеним розрахунком реконструкція квартир не суперечить нормативним вимогам, впорядковує фасад будинку зі сторони внутрішнього двору, покращить обслуговування мешканців квартири, не погіршить технічного стану будинку.

Посилаючись на наведене, позивачі просили суд визнати за ними право власності на самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 09 серпня 2018 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 71,9 кв. м., яка складається з двох кімнат житловою площею 27,5 кв. м, у тому числі 1-а кімната 13,3 кв. м, 2-а кімната 14,2 кв. м., коридор площею 4,4 кв. м, кухня площею 3,0 кв. м, хол площею 21,5 кв. м, вбиральня (площею) 4,7 кв. м, кора у підвалі площею 3,0 кв. м., балкон площею 1,0 кв. м.

Постановою Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 09 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків до 25 червня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для виконання вимог пункту 3 частини 2 та пункту 1 частини 4 статті 392 ЦПК України.

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення недоліків касаційної скарги до якої додано касаційну скаргу у новій редакції із зазначенням усіх учасників справи та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необгрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом спору в даній справі є вимоги про визнання права власності на самочинно реконструйовануквартиру, за рахунок влаштування консольного балкону площею 1 кв. м.

Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Ураховуючи зазначене, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Львівської міської ради, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в

м. Львові, Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик