Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.04.2019 року у справі №718/2303/17

Ухвала

25 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 718/2303/17

провадження № 61-7544ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 січня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 березня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки

та піклування Кіцманської райдержадміністрації, про стягнення боргу

за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до

законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Кіцманської райдержадміністрації, про стягнення боргу за договором позики у розмірі 136 024
грн, що еквівалентно 4 900 доларів США.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1, як спадкоємця померлої ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, борг спадкодавця за договором позики грошей

від 01 серпня 2016 року у межах вартості спадкового майна в розмірі

3 500 доларів США основного боргу та 1 288 доларів США заборгованості за відсотками, а всього 4 788 доларів США, що еквівалентно 131 382 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 14 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 січня 2019 року скасовано.

Позов ОСОБА_3 до законного представника ОСОБА_1 -

ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Кіцманської райдержадміністрації, про стягнення боргу за договором позики задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1, як спадкоємця померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року

ОСОБА_5, борг спадкодавця за договором позики від 01 серпня

2016 року у межах вартості спадкового майна в сумі 3 500 доларів США основного боргу та 1 288 доларів США заборгованості за відсотками,

а всього 4 788 доларів США, що еквівалентно 131 382 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в якій заявник просить оскаржені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають

касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Для цілей ЦПК України малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах

про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,

яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у цій справі становить 136 024 грн, тобто суму, яка станом

на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб (1 921,00 грн * 100 = 192 100,00 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною.

Заявником зазначено, що у касаційній скарзі порушено питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа для неповнолітньої ОСОБА_1 має виняткове значення, тому є підстави для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд, дослідивши доводи касаційної скарги та зміст оскаржених судових рішень, з такими твердженнями законного представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не погоджується і вважає їх необґрунтованими, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено обсяг і вартість спадкового майна, яке успадкувала спадкоємець боржника,

та з урахуванням принципу співмірності зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог. Такий висновок суду апеляційної

інстанції відповідає практиці застосування Верховним Судом положень

статті 1282 ЦК України.

З урахуванням наведеного, судові рішення у цій малозначній справі не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки законний представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 січня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 березня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки

та піклування Кіцманської райдержадміністрації, про стягнення боргу

за договором позики, - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников