Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.10.2019 року у справі №1306/381/12

УХВАЛА

24 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 1306/381/12

провадження № 61-33395в18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П. розглянув заяву ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення частки та поділ земельних ділянок в натурі,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, уточнивши який просив визначити, що частка його матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у спільному з відповідачами майні, а саме, земельній ділянці площею 1 000 кв. м з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1, яка відповідно до державного акта від 23 липня 2010 року серії НОМЕР_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 становила 71/100 ідеальних частин, а частка в земельній ділянці площею 373 кв. м з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка знаходиться за тією ж адресою і належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі державного акта серії НОМЕР_2 від 23 липня 2010 року становила 1/4 ідеальної частини; здійснити реальний розподіл цих земельних ділянок між ним та відповідачами.

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області рішенням від 08 листопада

2016 року позов ОСОБА_2 задовольнив. Визначив, що частка померлої ОСОБА_5 у спільному майні, а саме, земельній ділянці площею 1 000 кв. м, яка знаходиться по АДРЕСА_1, яка належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі державного акта від 23 липня 2010 року серії НОМЕР_1 становила 71/100 ідеальних частин, а у земельній ділянці площею 373 кв. м, яка знаходиться по АДРЕСА_1, яка належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі державного акта від 23 липня 2010 року серії НОМЕР_2 становила 1/4 ідеальної частини. Здійснив реальний розподіл земельних ділянок відповідно до визначених часток у порядку, визначеному варіантом № 2 висновку судово-будівельної експертизи № 314/12.

Апеляційний суд Львівської області рішенням від 16 травня 2017 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 листопада 2016 року в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про реальний розподіл земельних ділянок скасував, ухвалив в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про реальний розподіл земельних ділянок відмовив. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.

14 червня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2017 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2017 року, витребувано її матеріали з Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією

редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

01 червня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.

23 жовтня 2019 року до Верховного Суду надійшла нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2017 року та закриття касаційного провадження у справі відкритого за його касаційною скаргою. У заяві ОСОБА_1 зазначив про те, що сторони у справі дійшли консенсусу щодо розміру часток у земельних ділянках, які їм належать ї їх реального поділу, станом на день звернення із заявою спір відсутній.

Частинами 4 , 5 статті 398 ЦПК передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження. У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2017 року підлягає задоволенню, а касаційне провадження - закриттю з підстав, передбачених частиною 4 статті 398 ЦПК України.

Підстав, передбачених статтею 206 ЦПК України, для не прийняття відмови від касаційної скарги не встановлено.

Керуючись статтею 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги на

рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2017 року задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від касаційної скарги на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2017 року.

Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення частки та поділ земельних ділянок в натурі закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило