Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.05.2019 року у справі №559/1230/18

Ухвала

Іменем України

22 травня 2019 року

м. Київ

справа № 559/1230/18

провадження № 61-6821ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С.,

Пророка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2018 року

та постанову Рівненського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області (далі - ТУ ДСА в Рівненській області) ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року у справі № 2а/1770/1810/2011 за позовом ОСОБА_1 до ТУ ДСА в Рівненській області, яка залишена без змін ухвалою Житомирського адміністративного суду від 19 березня 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року, визнано неправомірними дії ТУ ДСА в Рівненській області щодо включення до загального місячного оподаткованого доходу ОСОБА_1 сум довічного грошового утримання та його оподаткування за 2011 рік.

Протягом 2011 року відповідач проводив незаконні відрахування, що завдавало позивачу моральні страждання, які тривали до постановлення ухвали судом касаційної інстанції 16 червня 2015 року.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд стягнути з начальника ТУ ДСА в Рівненській області ОСОБА_2. на його користь 300 000 грн моральної шкоди.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня

2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня

2018 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що саме діями та з вини відповідача завдано моральну шкоду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі

з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також

у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити

у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суди встановили, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду

від 19 вересня 2012 року, у справі № 2а/1770/1810/2011 позов

ОСОБА_1 до ТУ ДСА в Рівненській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано неправомірними дії ТУ ДСА в Рівненській області щодо включення до загального місячного оподаткованого доходу ОСОБА_1 сум довічного грошового утримання та його оподаткування за 2011 рік.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року залишено без змін

Наказом начальника ТУ ДСА в Рівненській області від 28 травня 2012 року № 30 "Про повернення податку з доходів фізичних осіб" повернуто судді Дубенського міськрайонного суду Тростянчуку Г. Г. 8 828,42 грн податку з доходів фізичних осіб, утриманого та перерахованого із щомісячного грошового утримання протягом 2011 року шляхом зарахування в рахунок стягнення такого податку із суддівської винагороди протягом 2012 року.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з частинами 1 -3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (частина 1 статті 1167 ЦК України).

За загальним правилом, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до норм ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Встановивши, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт заподіяння йому діями відповідача моральних страждань, які полягали у включенні до загального місячного оподаткованого доходу ОСОБА_1 сум довічного грошового утримання та його оподаткування за 2011 рік, та врахувавши, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року, яка набрала законної сили, встановлено неправомірність дій ТУ ДСА в Рівненській області як державного органу, а не посадової особи відповідача

ОСОБА_2 як начальника ТУ ДСА в Рівненській області, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

За правилом пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С. Висоцька

В. В. Пророк