Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.12.2019 року у справі №297/2768/18

Ухвала

20 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 297/2768/18

провадження № 61-22333ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позову позивачка посилалася на те, що сторони перебували в шлюбі, який було розірвано рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2013 року. У шлюбі в них народилася донька ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. З часу розірвання шлюбу відповідач практично не допомагав їй в утриманні та вихованні дитини, не виконував свої батьківські обов'язки належним чином. Вказувала, що донька хворіє (бета-таласемія, порушення шкіри у формі екзематозного дерматиту, хвороба печінки (кіста)), перебуває під лікарським наглядом, потребує систематичного дорогого лікування та медичних оглядів. Курси лікування не можуть перериватися, оскільки це завдасть шкоди здоров'ю дитини. Позивачка зазначала, що вона вже витратила всі заощадження на лікування дитини, не працює, оскільки доглядає за дитиною, батько дитини в її лікуванні не допомагає, на прохання про допомогу відповідає, що не має змоги у зв'язку з відсутністю коштів. Посилаючись на вищевказане, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 5 000,00 грн щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття та витрати на правову допомогу.

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 31 травня

2019 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн щомісяця, до досягнення нею повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 3 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 31 травня 2019 року змінено, викладено другий і третій абзаци рішення в такій редакції: "Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з

21 грудня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. В інших вимогах позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 200,00 грн у рахунок відшкодування витрат із оплати професійної правничої допомоги".В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У грудні 2019 року ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 листопада

2019 року і залишити в силі рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 31 травня 2019 року.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд вважає, що ця справа є малозначною в силу своїх властивостей, при цьому враховує характер правовідносин у яких виник спір, предмет і ціну позову.

Крім того, при визначенні справи малознаною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Верховним Судом також враховано, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Azyukovska v. Ukraine (Азюковська проти України) від 09 жовтня 2018 року.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер правовідносин у яких виник спір, предмет і ціну позову у даній справі та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом з цим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимоги статтей 390 та 392 ЦПК України.

Ураховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у малозначній справі, а випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому касаційне провадження у цій справі не підлягає відкриттю.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк