Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.08.2019 року у справі №2-768/12

Ухвала

Іменем України

02 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 2-768/12

провадження № 61-14121ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність начальника та державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, заінтересована особа - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на рішення, дії та бездіяльність начальника та державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м.

Києві, заінтересована особа - ОСОБА_2, в якій просив суд визнати дії начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в м. Києві (далі - Печерського РВДВС ГТУЮ у м. Києві) Коблоша О. Й. щодо винесення постанови від 29 січня 2018 року про проведення перевірки та визнання дій державного виконавця Печерського РВДВС ГТУЮ в м. Києві Прищепи А. Г. щодо винесення постанови від 01 листопада 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу протиправними та зобов'язати вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувана постанова є незаконною та прийнятою без належного правового обґрунтування, оскільки ним сумлінно виконується рішення суду, а тому підстав для звернення до суду із клопотанням про обмеження його у праві виїзду за межі України немає. Доводи представника ОСОБА_2, що викладені у його скарзі до начальника Печерського РВДВС ГТУЮ в м.

Києві Коблоша О. Й. на постанову державного виконавця Печерського РВДВС ГТУЮ в м. Києві Прищепи А. Г. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу ОСОБА_2 від 01 листопада 2017 року не відповідають дійсності, що свідчить про відсутність підстав для прийняття керівником Печерського РВДВС ГТУЮ в м. Києві Коблошом О. Й. рішення про проведення перевірки дій державного виконавця Печерського РВДВС ГТУЮ в м. Києві Прищепи А. Г. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу ОСОБА_2. Крім того в рамках виконавчого провадження державним виконавцем вжито всіх можливих та необхідних виконавчих дій, а тому прийняття ним рішення про повернення виконавчого документу ОСОБА_2 від 01 листопада 2017 року є законним та обґрунтованим.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду м.

Києва від 18 червня 2018 року залишено без змін.

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 з пропуском строку на касаційне оскарження вказаних вище судових рішень, оскільки згідно з відміткою на поштовому конверті подана 15 липня 2019 року.

До касаційної скарги ОСОБА_1 додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови суду апеляційної інстанції, який був виготовлений 11 червня 2019 року він отримав 20 червня 2019 року в приміщенні Київського апеляційного суду.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судових рішень пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення його скарги.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Із оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності.

Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України порушено їхні права чи свободи.

Положеннями частини 2 , 3 статті 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Порядок виконання рішень судів та проведення перевірок законності виконавчого провадження визначений Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, а також "Інструкцією з організації примусового виконання рішень", що затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.

Відповідно до положень пункту 1 розділу XII "Інструкції з організації примусового виконання рішень" перевірити законність виконавчого провадження мають право зокрема начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі.

Згідно пунктом 7 розділу XII "Інструкції з організації примусового виконання рішень" про результати перевірки законності виконавчого провадження виноситься постанова.

Якщо посадовою особою, зазначеною в абзацах третьому, п'ятому та шостому пункту 1 цього розділу, прийнято рішення про скасування постанови або іншого процесуального документа (або їх частини), винесених у виконавчому провадженні в резолютивній частині постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження, зазначається постанова або документ, який скасовується (частина, яка скасовується).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" випадках на приватних виконавців. Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому частиною 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження". У разі якщо під час перевірки виконавчого провадження виявлено порушення вимог Закону, посадова особа, зазначена в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, в резолютивній частині постанови доручає начальнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, провести дії, передбачені абзацами другим і третім частини третьої статті 74 Закону.

Судами встановлено, що у провадженні Печерського РВДВС ГТУЮ в м. Києві на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист, що виданий Печерським районним судом м. Києва від 30 липня 2014 року у цивільній справі № 2-768/12, за яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сума в розмірі 2 623 877 грн 78 коп.

Постановою державного виконавця Печерського РВДВС ГТУЮ в м. Києві від 11 серпня 2014 року відкрито виконавче провадження.

01 листопада 2017 року державним виконавцем Печерського РВДВС ГТУЮ в м. Києві Прищепою А. Г. винесено постанову про повернення виконавчого документа ОСОБА_2 на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Вважаючи зазначену постанову передчасною, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3-01 грудня 2017 року подав до начальника Печерського РВДВС ГТУЮ в м.

Києві Коблоша О. Й. скаргу на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця. За наслідками розгляду цієї скарги начальником Печерського РВДВС ГТУЮ в м. Києві Коблошом О. Й. прийнято постанову від 29 січня 2018 року про проведення перевірки, згідно з якою дії державного виконавця Печерського РВДВС ГТУЮ в м. Києві Прищепи А. Г. щодо винесення постанови від 01 листопада 2017 року про повернення виконавчого документа ОСОБА_2 визнано протиправними та таким, що не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Постанову державного виконавця Печерського РВДВС ГТУЮ в м. Києві Прищепи А. Г. від 01 листопада 2017 року про повернення виконавчого документа ОСОБА_2 скасовано, зобов'язано державного виконавця Печерського РВДВС ГТУЮ в м. Києві Прищепу А. Г. вчинити певні дії.

Постановою державного виконавця Печерського РВДВС ГТУЮ в м. Києві від 30 січня 2018 року відновлено виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 2 623 877 грн 78 коп. та застосовано заходи примусового впливу, а саме: обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України. Не погоджуючись з указаною постановою від 30 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на рішення, дії та бездіяльність начальника Печерського РВДВС ГТУЮ у м. Києві Коблоша О. Й., оскільки вважав, що підстави для звернення до суду із клопотанням про обмеження його у праві виїзду за межі України необґрунтовані, тому, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які докази ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення.

Натомість, державним виконавцем Печерського РВДВС ГТУЮ в м. Києві Прищепою А. Г. вжито всіх можливих та необхідних виконавчих дій, а тому прийняття рішення про повернення виконавчого документу ОСОБА_2 є законним та обґрунтованим.

З урахуванням відсутності належних доказів щодо факту ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення, а також правових підстав для винесення начальником Печерського РВДВС ГТУЮ у м. Києві постанови від 29 січня 2018 року про проведення перевірки, просив суд визнати дії начальника та державного виконавця РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві протиправними та зобов'язати їх вчинити певні дії.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1, оскільки скаржником не доведено, що начальником та державним виконавцем РВДВС ГТУЮ у м. Києві, порушено вимоги закону про встановлення щодо нього тимчасового обмеження.

Крім того правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що згідно з мотивувальною частиною оскаржуваної постанови державним виконавцем не вжито всіх передбачених законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, а саме: не направлено до суду подання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, тому ухвалено постанову начальника Печерського РВ ДВС ГТУЮ в м. Києві Коблоша О. Й. від 29 січня 2018 року про проведення перевірки, яка винесена із дотриманням вимог передбачених пункту 7 розділу XII "Інструкції з організації примусового виконання рішень" та у відповідності до статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували, не дають підстав вважати, що судами порушено норми процесуального права чи неправильно застосовані норми матеріального права.

Згідно з абзацом 3 частини 4 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, заінтересована особа - ОСОБА_2, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара