Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 22.03.2020 року у справі №332/665/17 Ухвала КЦС ВП від 22.03.2020 року у справі №332/66...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.03.2020 року у справі №332/665/17

Ухвала

19 березня 2020 року

м. Київ

справа № 332/665/17

провадження № 61-4335ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І. розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 11 липня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 27 січня 2020 рокуу справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карток б/н від 12 травня 2014 року недійсною,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Акціонерне товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк")звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 12 травня 2014 року, станом на 04 лютого 2017 року у розмірі 34 412,17 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 7 986,06 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом - 2,21 грн, заборгованості за пенею та комісією - 8 944,32 грн, штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди - 17
479,58 грн.


У січні 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернулось до АТ КБ "ПриватБанк" звернулась до суду з зустрічним позовом, у якому просить визнати Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карток б/н від 12 травня 2014 року недійсною.

Рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 11 липня 2019 року у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карток б/н від 12 травня 2014 року недійсною. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 27 січня 2020 року рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 11 липня 2019 року залишено без змін.

03 березня 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає, касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Зазначена справа є малозначною, оскільки ціна позову в ній становить 34 412,17
грн
та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2020 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" цього показника в 2 102,00 грн складає 210 200,00
грн
(100 х 2 102,00).

Крім того відповідачем заявлена вимога (про визнання Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карток недійсною) немайнового характеру, яка не входить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження (частина 4 статті 274 ЦПК України).

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France
(Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBACv. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Доводи касаційної скарги, що дана справа має для банку виняткове значення згідно підпунктів "а ", "в" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України є неприйнятними, оскільки не містять правового обґрунтування.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 11 липня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 27 січня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карток б/н від 12 травня 2014 року недійсною.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати