Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.02.2021 року у справі №336/1764/20

УХВАЛА

22 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 336/1764/20

провадження № 61-2281ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Кравченко Ольгою Василівною, на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

Позов обґрунтований тим, що вона з відповідачем знаходилась у зареєстрованому шлюбі з 11 листопада 2017 року, який розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2020 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на утриманні позивача. Відповідач в добровільному порядку не надає матеріальну допомогу на утримання дитини.

Просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини із всіх доходів батька щомісяця, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до його повноліття.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини із всіх доходів батька щомісяця, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 квітня 2020 року, до його повноліття.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року та ухвалу Шевченківського районного суду м.

Запоріжжя від 01 жовтня 2020 року про виправлення описки залишено без змін.

У лютому 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Кравченко О. В. поштовим зв'язком направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2020 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктом 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Відповідно до частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості та пені зі сплати аліментів, тому відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України справа є малозначною.

Касаційна скарга містить посилання на те, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню з підстав, передбачених підпунктами "а " та "в" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для заявника.

Верховний Суд зазначає, що поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обгрунтування. Заявник не навів переконливих доводів, які б свідчили про те, що справа має для нього виняткове значення, вказівка про це у касаційній скарзі не дає підстав для висновку про відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), "Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Шевченківського районного суду м.

Запоріжжя від 05 серпня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2020 року ухвалені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану адвокатом Кравченко Ольгою Василівною, на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко