Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.06.2018 року у справі №457/628/17

Ухвала

19 червня 2018 року

м. Київ

справа № 457/628/17

провадження № 61-36493ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану представником ОСОБА_2, на постанову апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2018 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 27 726,69 грн, яка утворилася станом на 28 лютого 2017 року у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору від 02 жовтня

2013 року № б/н.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 11 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ КБ "ПриватБанк" оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 11 жовтня 2017 року скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги

ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 02 жовтня 2013 року № б/н в розмірі 27 726,69 грн, з яких: 1
988,95 грн - заборгованість за тілом кредиту; 23 549,71 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом;

391,51 грн - заборгованість по пені; 500,00 гривень - штраф (фіксована частина); 1 296,51 грн - штраф (процентна складова) та судові витрати в розмірі 3 360,00
грн.

10 травня 2018 року через засоби поштового зв'язку представник

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2018 року та залишити в силі рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 11 жовтня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 27 726,69 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 176 200,00 грн (1762,00 грн х 100).

Тобто зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v.
SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2018 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі.

Було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня

2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, постанова апеляційного суду Львівської області від

27 березня 2018 року прийнята у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1, підписана представником ОСОБА_2, подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, підписану представником ОСОБА_2, на постанову апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2018 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило