Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.08.2018 року у справі №328/2562/15

Ухвала

2 травня 2018 року

м. Київ

справа №328/2562/15

провадження № 61-20267ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А.О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 5 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, судді Токмацького районного суду Запорізької області Курдюкова Вячеслава Миколайовича про скасування постанови слідчого та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 5 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, судді Токмацького районного суду Запорізької області Курдюкова В.М. про скасування постанови слідчого, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Закрито провадження за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, судді Токмацького районного суду Запорізької області Курдюкова В.М. про скасування постанови слідчого та відшкодування матеріальної та моральної шкоди в частині стягнення матеріальної шкоди, та скасування, визнання недійсною, незаконною постанови слідчого Токмацького РВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_3 від 10 грудня 2003 року Токмацького РВ ГУМВС України в Запорізькій області.

14 березня 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 5 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2016 року, з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно зі частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 14 розділу XIIIПерехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 325 ЦПК України 2004 року касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що повний текст ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2016 року отримав лише 6 березня 2018 року, що підтверджується супровідним листом Чернігівського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2018 року №328/2562/15-ц (02-02/93/2018).

Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки не надано доказів на підтвердження того, що рішення суду апеляційної інстанції було несвоєчасно одержано внаслідок порушення судом порядку ухвалення рішень відповідно до статті 209 ЦПК України 2004 року та порядку направлення копії судового рішення, передбаченого статтею 222 ЦПК України 2004 року.

Також ОСОБА_1 посилається на підставу пропуску строку на відмову у видачі копій вказаних рішень Токмацьким районним судом Запорізької області без сплати судового збору за видачу копій судового рішення та нанесення тілесних ушкоджень органами прокуратури.

Крім того, як на підставу поважності пропуску строку посилається на відсутність коштів на поштові, канцелярські витрати через скрутне матеріальне становище.

Проте, належних письмових доказів на підтвердження вказаних доводів не надав.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає водночас таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки відповідач не надав належних письмових доказів на підтвердження неможливості подати касаційну скаргу в межах строку, передбаченого для оскарження рішення апеляційного суду.

Згідно з частиною 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 393 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі частиною 3 статті 393 ЦПК України.

У порушення вимог пункту 1 частини 2 статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі невірно зазначено найменування суду, до якого подається скарга - ВСС України Судова палата Касаційного цивільного суду.

Відповідно до вимог частини 2 статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частини 2 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з частиною 2 статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 5 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2016 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 11 червня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Лесько