Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 13.02.2019 року у справі №311/840/17

УХВАЛА14 лютого 2019 рокум. Київсправа № 311/840/17провадження № 61-2778ск19Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 01 червня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Запорізької області, Національної поліції України, Ліквідаційної комісії ГУМВС України, про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання,встановив:у березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому з урахуванням уточнень, просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України з Єдиного казначейського рахунку в установленому законом порядку на його користь компенсацію моральної шкоди у розмірі
100 000грн, а також витрати на правову допомогу адвоката Петренко А. В. під час розгляду кримінального провадження у розмірі 11 053,80 грн.Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 01 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів із казначейського рахунку, призначеного для відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у розмірі 56 925,90 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з казначейського рахунку, призначеного для відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу захисника у розмірі 11 053,20 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У лютому 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника прокурора Запорізької області на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 01 червня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року.Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.Стаття
129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).Згідно з пунктом
2 частини
3 статті
389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі
ЦПК України.Відповідно до пункту
1 частини
6 статті
19 ЦПК України для цілей пункту
1 частини
6 статті
19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина
9 статті
19 ЦПК України).Згідно пункту
1 частини
1 статті
176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.Ціна позову у цій справі становить 100 000 грн, яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн * 100 = 192 100 грн).Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина
6 статті
19 ЦПК України розташована серед Загальних положень частина
6 статті
19 ЦПК України, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.
Зазначена справа не підлягає обов'язковому розгляду за правилами загального позовного провадження, а ціна позову не перевищує визначений законом прожитковий мінімум для працездатних осіб.Вказівка у резолютивній частині постанови Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі.Відповідно до вимог пункту
1 частини
2 статті
394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття
17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Посилання заявника на значний суспільний інтерес цієї справи є безпідставними, оскільки заявником не наведено логічного обґрунтування такого твердження.З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.Керуючись статтею
129 Конституції України, пунктом
1 частини
6 , частиною
9 статті
19, пунктом
2 частини
3 статті
389, пунктом
1 частини
2 статті
394 ЦПК України, Верховний Судухвалив:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 01 червня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Запорізької області, Національної поліції України, Ліквідаційної комісії ГУМВС України, про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.Суддя В. І. Журавель