Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.07.2021 року у справі №657/1256/20

Ухвала

13 липня 2021 року

м. Київ

справа № 657/1256/20

провадження № 61-11233ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області

на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області

від 09 лютого 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду

від 18 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі та зобов'язання внести виправлення в трудову книжку,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області, в якому просила:

- визнати незаконними та скасувати накази Відділу освіти, культури, молоді та спорту Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області від 24 квітня 2020 року № 37 "Про повідомлення керівників закладів дошкільної освіти щодо зміни істотних умов праці" та від 17 серпня 2020 року № 45-к "Про звільнення ОСОБА_1";

- поновити ОСОБА_1 на посаді завідуючого ясла-садка "Калинка" Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області

з дня видання наказу - 17 серпня 2020 року;

- зобов'язати відповідача внести виправлення до трудової книжки позивача щодо скасування запису про звільнення з посади завідуючого ясла-садка "Калинка" Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області.

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 лютого 2021 року (у складі судді Скригун В. В. ) позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Відділу освіти, культури, молоді та спорту Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області від 24 квітня 2020 року № 37 "Про повідомлення керівників закладів дошкільної освіти щодо зміни істотних умов праці'ух в частині припинення безстрокового трудового договору та переведення ОСОБА_1 на контрактну форму трудового договору.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 17 серпня 2020 року № 45-к про звільнення ОСОБА_1.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідуючого ясла-садка "Калинка" Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області

з дня видання наказу від 17 серпня 2020 року.

Зобов'язано Мирненську селищну раду Каланчацького району Херсонської області внести виправлення до трудової книжки ОСОБА_1 шляхом скасування запису про звільнення з посади завідуючого ясла-садка "Калинка" Мирненської селищної ради.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення

ОСОБА_1 на посаді завідуючого ясла-садка "Калинка" Мирненської селищної ради.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 18 травня 2021 року

(у складі колегії суддів: Пузанової Л. В., Склярської І. В., Чорної Т. Г. ) рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 лютого 2021 року залишено без змін.

06 липня 2021 року Відділ освіти, культури, молоді та спорту Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 лютого 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 18 травня 2021 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій

і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року

у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала,

що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень

res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ухвалою Каланчацького районного суду Херсонської області від 18 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 4 статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі "Зубац проти Хорватії", заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Отже, справа є незначної складності, тому є малозначною відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Зазначення у постанові Херсонського апеляційного суду від 18 травня

2021 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання Відділу освіти, культури, молоді та спорту Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 лютого 2021 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 18 травня 2021 року.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 274, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу освіти, культури, молоді та спорту Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 лютого 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі та зобов'язання внести виправлення в трудову книжку, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук