Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.06.2019 року у справі №642/4071/18

Ухвала

12 червня 2019 року

м. Київ

справа № 642/4071/18

провадження № 61-10885ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 13 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача на його користь 75 829,30 грн на відшкодування майнової шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою.

Позов мотивовано тим, що 30 січня 2018 року по проспекту Московському, 31 у м.

Харкові мала місце дорожньо - транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний йому автомобіль "PORSHE CAYENNE", державний номерний знак НОМЕР_1. За наслідками дорожньо - транспортної пригоди свою вину визнав інший учасник - відповідач ОСОБА_1, який керував транспортним засобом "MITSUBISHI", державний номерний знак НОМЕР_2, що було зафіксовано сторонами у Європротоколі від 30 січня 2018 року. При оформленні Європротоколу страхове відшкодування є додатково лімітованим. Відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг від 29 грудня 2016 № 3471, такий ліміт складає 50 000,00 грн.

Відповідно до страхового акту № 64308/1, затвердженого 08 лютого 2018 року директором департаменту врегулювання збитків Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес", позивачу проведено компенсацію заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 18 травня 2018 року № 90/05-18 вартість майнового збитку за наслідками дорожньо - транспортної пригоди пошкодженого автомобіля позивача склала 124 329,30 грн. Враховуючи часткову компенсацію ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" у розмірі 50 000,00 грн, якої недостатньо для повного відшкодування шкоди, позивач просить стягнути з відповідача 74 329,30 грн, що дорівнює різниці завданої шкоди та частково сплаченої компенсації. Також просить стягнути з відповідача витрати по проведенню робіт по визначенню майнового збитку у розмірі 1 500,00 грн та по оплаті судового збору у розмірі 1 126,49 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м.

Харкова від 27 грудня 2018 року - скасовано та ухвалено нове. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на відшкодування майнової шкоди у розмірі 39 574,98
грн. Вирішено питання про судові витрати.

06 червня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 13 травня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив указане судове рішення апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення 75 829,30 грн що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 100,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер, предмет та ціну позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи, що оскаржуване судове рішення прийняте у малозначній справі, а випадки передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України відсутні, тому касаційне провадження у цій справі не підлягає відкриттю.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 13 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков