Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.06.2019 року у справі №491/399/18

Ухвала

Іменем України

07 червня 2019 року

м. Київ

справа № 491/399/18

провадження № 61-10615ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р.

А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій заступника начальника Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Рудаченка Андрія Олександровича щодо винесення постанови від 10 березня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про визнання неправомірними дій заступника начальника Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Рудаченка А. О., в якій просив суд: поновити строк для звернення до суду із скаргою; визнати неправомірною та скасувати постанову заступника начальника Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Рудаченка А. О. від 10 березня 2018 року про звернення стягнення на його заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на користь ОСОБА_2; зобов'язати заступника начальника Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Рудаченка А. О. направити до Любашівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області відповідне повідомлення протягом 10 днів з дня одержання рішення суду за наслідками розгляду скарги.

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 05 червня 2018 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду із скаргою, скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії заступника начальника Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Рудаченка А. О. щодо винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10 березня 2018 року.

Скасовано постанову заступника начальника Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Рудаченка А. О. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10 березня 2018 року.

У іншій частині вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року ухвалу Ананьївського районного суду Одеської області від 05 червня 2018 року скасовано, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із положеннями частини 1 статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-549/03, виданого 28 березня 2008 року Ананьївським районним судом Одеської області, щодо зобов'язання ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 ринкову вартість 36 500 кг насіння соняшника. Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 07 жовтня 2008 року змінено спосіб виконання судового рішення та постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 157 680 грн.

Для з'ясування майнового стану ОСОБА_1. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області направлено до реєструючих установ запити, за наслідками відповідей на які встановлено, що ОСОБА_1 є власником частини житлового будинку АДРЕСА_1 та легкового автомобіля "ВАЗ 21099", реєстраційний номер НОМЕР_1. Будь-якого іншого майна чи коштів, належних ОСОБА_1, на які можливо звернути стягнення з метою погашення боргу за виконавчим листом, не виявлено.

10 грудня 2008 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про арешт та заборону на відчуження легкового автомобіля "ВАЗ 21099", реєстраційний номер НОМЕР_1, яку того ж дня направлено для виконання до реєстраційно-екзаменаційного відділення № 11 при відділі державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області. 19 грудня 2008 року відомості про арешт цього автомобіля внесені до автоматизованої бази обліку.

14 травня 2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області встановлено, що автомобіль "ВАЗ 21099", реєстраційний номер НОМЕР_1, у ОСОБА_1 фактично відсутній і його місцезнаходження невідоме.

Ураховуючи викладене, відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження", 14 травня 2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області прийнято постанову про розшук майна боржника, автомобіля "ВАЗ 21099", реєстраційний номер НОМЕР_1, яку того ж дня направлено до Ананьївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.

Згідно із повідомленням відділу державної автомобільної інспекції по обслуговуванню адміністративної території Ананьївського району Одеської області від 22 березня 2011 року місцезнаходження розшукуваного автомобіля не встановлено.

01 вересня 2011 року на адресу відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшов лист Жовтневого районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про те, що у червні 2010 року ОСОБА_1 передав в користування арештований автомобіль ОСОБА_3, який мешкає в АДРЕСА_2.

У ході здійснення співробітниками відділу Державної автомобільної інспекції з ОАТ Жовтневого району розшукових заходів встановлено, що автомобіль дійсно перебував в користуванні ОСОБА_3, однак у травні 2011 року ОСОБА_3 передав його у користування іншій особі, яка мешкає у м. Херсон, прізвища якої не пам'ятає.

У серпні 2017 року до відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшла копія позовної заяви, поданої до Ананьївського районного суду Одеської області ОСОБА_4, мешканцем с. Новоборисівка Великомихайлівського району Одеської області, в якій зазначено, що розшукуваний автомобіль перебуває у ОСОБА_4 в користуванні та розпорядженні.

15 серпня 2017 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надіслано на адресу Великомихайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області доручення щодо опису та арешту належного боржнику автомобіля за місцем проживання ОСОБА_4.

Однак у результаті вжитих державним виконавцем Великомихайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області заходів зазначеного автомобіля не виявлено.

У грудні 2017 року для погашення боргу ОСОБА_1 на прилюдних торгах була реалізована частина його житлового будинку АДРЕСА_1. Отримані від реалізації кошти перераховані ОСОБА_2, у зв'язку з чим заборгованість за виконавчим листом зменшилась до 110 081 грн 65 коп., з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

22 грудня 2017 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Любашівському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію.

10 березня 2018 року на адресу відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшла заява ОСОБА_2, в якій він просить державного виконавця звернути стягнення на пенсію боржника для погашення боргу за виконавчим листом № 2-549/03, виданим 28 березня 2008 року Ананьївським районним судом Одеської області.

Того ж дня державний виконавець відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виніс постанову про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 для погашення боргу перед ОСОБА_2 за виконавчим листом № 2-549/03.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законам випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно із пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України, усправі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарги на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Частиною 4 статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, право на виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на справедливий суд, передбаченою статтею 6 Конвенції.

Як зазначено у рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, пункт 40, пункт 1 статті 6 Конвенції передбачає, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній із сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 Конвенції як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні скарги боржника ОСОБА_1, обґрунтовано виходив з того, що державним виконавцем та органами поліції було вжито більш, ніж достатні заходи для з'ясування місця перебування належного боржнику автомобіля "ВАЗ 21099", реєстраційний номер НОМЕР_1, і станом на 10 березня 2018 року жодних відомостей про місце перебування цього арештованого автомобіля боржника чи осіб, які ним розпоряджаються, до відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області не надходило.

Довгостроковим невиконанням судового рішення порушуються права стягувача на законне і своєчасне виконання судового рішення. Та обставина, що пенсія у розмірі 1 619 грн 42 коп., яку отримує боржник ОСОБА_1, і яка згідно його доводам є єдиним джерелом існування, а утримання з неї 20% поставить його в скрутне матеріальне становище, не може бути підставою для продовження порушення прав стягувача ОСОБА_2 на своєчасне отримання грошових коштів за судовим рішенням.

Тому державний виконавець відповідно до положень статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі заяви стягувача виніс постанову про звернення стягнення на пенсію боржника.

Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, то колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись частиною 2 статті 389, пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 і 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій заступника начальника Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Рудаченка Андрія Олександровича щодо винесення постанови від 10 березня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець