Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.02.2018 року у справі №2-4893/11

Ухвала

06 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 2-4893/11

провадження № 61-2755ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 червня 2011 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 03 жовтня 2011 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 травня 2011 року, ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2011 року, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 травня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, яка не відповідала вимогам ст. 326 ЦПК України, у редакції чинній на час подання касаційної скарги.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме: для направлення до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій зазначити поважні причини його пропущення та надати відповідні докази на підтвердження їх поважності; уточнення прохальної частини касаційної скарги; направлення до суду копій оскаржуваних судових рішень та оригіналу квитанції про оплату судового збору.

На виконання вказаної ухвали заявником 14 серпня 2017 року направлено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ направлено матеріали для усунення недоліків, в тому числі копії судових рішень у справі № 2‑ а саме: ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 червня 2011 року про відкриття провадження у справі; ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 червня 2011 року про відмову ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову; ухвалу апеляційного суду від 21 вересня 2011 року, якою ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 червня 2011 року про відмову ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову скасовано, а заяву ОСОБА_2 задоволено; ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2011 року про відмову ОСОБА_1 у прийнятті уточнених позовних вимог та притягнення приватного нотаріуса у справі в якості відповідача; ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2013 року про забезпечення доказів та витребування нотаріальної справи; ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2013 року про відмову у прийнятті зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, ухвалу Дзержинського районного суду м.

Харкова від 18 листопада 2013 року про відмову у прийнятті зустрічних позовних вимог ОСОБА_1; рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2013 року, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2014 року, якою відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2013 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги й роз'яснено заявнику про необхідність зазначення в касаційній скарзі конкретних судових рішень, що оскаржуються, уточнення прохальної частини касаційної скарги, направлення оригіналу квитанції про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

15 грудня 2017 року набрав чинності закон України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції ~law14~ від 3 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17 січня 2018 року матеріали касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

На виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року ОСОБА_1 до касаційного суду направлено матеріали для усунення недоліків, а саме: оригінал квитанції про сплату судового збору та заяву про уточнення прохальної частини касаційної скарги.

У поданій заяві ОСОБА_1, уточнивши прохальну частину касаційної скарги, просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 червня 2011 року, якою відкрито провадження у справі, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 03 жовтня 2011 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 травня 2011 року про забезпечення позову, ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2011 року про відмову в притягненні приватного нотаріуса в якості відповідача у справі, рішення Дзержинського районного суду м.

Харкова від 18 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 травня 2014 року.

Разом з тим, з матеріалів касаційного провадження, доданих до касаційної скарги копій судових рішень, а також відомостей, отриманих із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що питання про забезпечення позову було вирішене ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 вересня 2011 року, а не від 21 травня 2011 року як указує заявник. Питання про притягнення приватного нотаріуса в якості відповідача у справі було вирішене ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2011 року, а не від 26 вересня 2011 року.

З огляду на викладене, вимога суду касаційної інстанції про уточнення прохальної частини касаційної скарги заявником не виконана, оскільки клопотання ОСОБА_1 про скасування ухвали апеляційного суду Харківської області від 21 травня 2011 року та ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2011 року заявлено щодо судових рішень, які у справі не приймались.

Клопотання щодо ухвали апеляційного суду Харківської області від 21 вересня 2011 року та ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2011 року ОСОБА_1 не заявлено.

Також заявником не виконана вимога про направлення до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до вимог частини 2 статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частини 2 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 2 статті 393 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі частини 2 статті 393 ЦПК України.

Отже, відповідно до положень указаної статті, наслідком неусунення недоліків касаційної скарги у даному випадку може бути або повернення касаційної скарги заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із касаційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення, або відмова у відкритті касаційного провадження, що позбавляє заявника права на повторне звернення із касаційною скаргою.

З огляду на те, що вирішення питання про повернення касаційної скарги чи про відмову у відкритті касаційного провадження перебуває в межах дискреційних повноважень суду касаційної інстанції, а також ураховуючи, що ОСОБА_1 вчинялись дії щодо виконання вимог ухвал Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26 червня 2017 року та від 27 вересня 2017 року, що свідчить про її інтерес до касаційної скарги, суд, з метою не перешкоджання ОСОБА_1 у доступі до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та забезпечення їй можливості реалізувати своє конституційне право на касаційне оскарження судового рішення, шляхом звернення до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження навівши поважні причини його пропущення, дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги заявнику на підставі частини 3 статті 185 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. П. Штелик