Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.01.2021 року у справі №562/544/19

УХВАЛА

12 січня 2020 року

м. Київ

справа № 562/544/19

провадження № 61-19310ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 жовтня 2020 року

та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року в справі

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Здолбунівського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 3 000,00 грн, щомісячно, до досягнення сином двадцяти трьох років, на період навчання.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду

від 01 грудня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

23 грудня 2020 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку

до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 жовтня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями

від 28 грудня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах

з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 та пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 та пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову

не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

та справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані

із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають

з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені)

за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу

їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом спору в цій справі є стягнення аліментів на період навчання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову

в позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але

не більше ніж за шість місяців.

Таким чином, ціна позову у даній справі станом на 01 січня 2020 року

не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 * 100 = 210 200,00), а отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно

до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційний цивільний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає,

що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що дана справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Особою, яка подала касаційну скаргу не продемонстровано наявності інших виключних обставин, які за положеннями ЦПК України могли вимагати касаційного розгляду справи.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства

й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано

на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 жовтня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська