Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 17.09.2020 року у справі №345/4786/19 Ухвала КЦС ВП від 17.09.2020 року у справі №345/47...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.09.2020 року у справі №345/4786/19

Ухвала

17 вересня 2020 року

м. Київ

справа №345/4786/19

провадження №61-13282ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківськогоапеляційного суду від 23 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаззбут ", акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаззбут" (далі - ТОВ "Івано-Франківськгаззбут"), акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" (далі - АТ "Івано-Франківськгаз") з позовом про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, у якому із врахуванням позовної заяви у новій редакції, просила визнати протиправними і такими, що порушують її права як споживача послуг, дії відповідачів щодо від'єднання будинку АДРЕСА_1 від мереж газопостачання, зобов'язати відповідачів у межах компетенції кожного з них вчинити дії з відновлення газопостачання до будинку, стягнути з відповідачів завдану моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. Вказувала, що її права, як споживача послуг, порушено.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними і такими, що порушують права ОСОБА_1, як споживача послуг, дії ТОВ "Івано-Франківськгаззбут" та АТ "Івано-Франківськгаз" щодо від'єднання будинку АДРЕСА_1 від мереж газопостачання. Зобов'язано ТОВ "Івано-Франківськгаззбут" та АТ "Івано-Франківськгаз" вчинити дії з відновлення газопостачання в будинку АДРЕСА_1. Стягнуто солідарно з ТОВ "Івано-Франківськгаззбут" та АТ "Івано-Франківськгаз" в користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. Вирішено питання щодорозподілу судових витрат.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 липня

2020 рокуапеляційні скарги АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" та ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" задоволено. Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2019 року скасовано, прийнято постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Предметом спору у даній справі є вимоги як немайнового характеру - визнання протиправними і такими, що порушують права споживача послуг дій та зобов'язання вчинити дії, так і майнового характеру - відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

Вимоги майнового характеру станом на 01 січня 2020 року не перевищують ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 * 250 = 525 500).

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Вказівка в резолютивній частині постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 23 липня 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 5 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківськогоапеляційного суду від 23 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаззбут ", акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати