Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.09.2019 року у справі №235/5787/18

Ухвала

16 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 235/5787/18

провадження № 61-16717ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до голови Покровської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_2, третя особа: Красноармійська місцева прокуратура Донецької області, про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила: визнати образи, які, за її переконанням, поширені головою Покровської районної державної адміністрації Донецької області, такими, що принижують її честь, гідність і ділову репутацію; зобов'язати відповідача ОСОБА_2 припинити неправомірні дії щодо приниження честі, гідності, ділової репутації стосовно неї; зобов'язати ОСОБА_2 прилюдно принести вибачення через засоби масової інформації - Товариство з обмеженою відповідальністю "Телебачення Капрі" - за образливі висловлювання про її честь, гідність та ділову репутацію, замовивши розміщення відповідної відеопродукції на телеканалі; стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної компенсації 117 000 грн; ініціювати перед Президентом України питання про відсторонення ОСОБА_2 від займаної посади Голови Покровської райдержадміністрації Донецької області за поведінку, яка ганьбить і принижує цю посаду, Президента і Державу Україна.

Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що вона є громадським діячем, членом неурядової культурно-просвітницької громадської організації "Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги". 04 вересня 2018 року нею виявлено факт незаконного використання земель державної власності, а саме збирання врожаю соняшника на території Першотравневої сільської ради Покровського району Донецької області, про що повідомлено правоохоронні органи та Товариство з обмеженою відповідальністю "Телебачення "Капрі", з метою доведення цих подій до місцевих мешканців через висвітлення засобами масової інформації. 05 вересня 2018 року приблизно об 11.30 годин вона разом з репортером та оператором ТОВ "Телебачення "Капрі" прибули до приймальні голови Покровської райдержадміністрації Донецької області ОСОБА_2 з метою отримання від останнього як представника влади пояснень та огляду документів на землю, на якій проводилося сільськогосподарське виробництво без передачі ділянки в оренду.

Однак зустріч не відбулася у зв'язку з відсутністю ОСОБА_2 на робочому місці.

Секретарем голови райдержадміністрації було забезпечено можливість телефонної розмови з ОСОБА_2 Бесіду проводила репортер ОСОБА_3, при цьому діалог був доступним іншим присутнім в кабінеті приймальні через гучномовний динамік телефону та фіксувався на відео оператором телебачення ОСОБА_4. Під час розмови ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3, що стосовно ситуації щодо спірного земельного питання вона (далі мовою оригіналу): "несет бред сивой кобылы". Крім того, в подальшому при обговоренні призначення зустрічі відповідачем озвучено фразу (далі мовою оригіналу) "вот эту дурочку с собой не тяните иначе я не буду с Вами разговаривать". Ці слова нею сприйнято на свою адресу. За її переконанням, відповідач поширив інформацію, яка має образливий і негативний характер, та порушує прийняті в Україні принципи моралі, етики, порушує її немайнові права як людини, громадянина, громадського діяча, члена центрального проводу організації, публічної особи. Вищезазначені висловлювання відповідача ОСОБА_2 не можуть бути оціночним судженням, оскільки мало місце розповсюдження образливої інформації третім особам, що принижує її честь, гідність, впливає на формування негативної соціальної оцінки оточуючих, порушує ділову репутацію як громадського діяча та публічної особи. Неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 їй завдано моральної шкоди, яка виразилася в душевних стражданнях та переживаннях, порушенні душевної рівноваги.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю. Судовий збір, сплачений при подачі позову, в сумі 1 762 грн та витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката в сумі 20 000 грн, залишено за позивачем. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4
000 грн.

Постановою Донецького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року (повний текст якої складено 08 серпня 2019 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2019 року - без змін.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року (на час подання касаційної скарги) - 1 921 грн.

Предметом спору у цій справі є відшкодування моральної шкоди в розмірі 117 000

грн, що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн х 100 = 192 100 грн).

Тобто в цій частині справа № 235/5787/19 є малозначною в силу вимог закону.

Також предметом позову в цій справі є вимога про захист честі, гідності, ділової репутації та визнання недостовірною інформації, зобов'язання вчинити дії.

Справа в цій частині вимог є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, необхідно вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення у постанові Донецького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктами 1, 2 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до голови Покровської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_2, третя особа: Красноармійська місцева прокуратура Донецької області, про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук