Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 16.03.2021 року у справі №2-1475/11 Ухвала КЦС ВП від 16.03.2021 року у справі №2-1475...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.03.2021 року у справі №2-1475/11

Ухвала

17 червня 2021 року

м. Київ

справа № 2-1475/11

провадження № 61-3070ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.

Дніпропетровська від 29 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" (далі - ТОВ "ФК "Есаймент") про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" (далі - ПАТ "АКБ "Новий") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

У лютому 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 24 лютого 2021 року.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 16 березня 2021 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, а касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Запропоновано заявнику подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок заявник направила матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2021 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано.

Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2021 року виконано заявником не у повному обсязі, оскільки у порушення частини 3 статті 393 ЦПК України, заявником не подано до суду касаційної інстанції належних доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 вказує, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вона отримала 11 січня 2021 року, тому останнім днем звернення до суду з касаційною скаргою було 10 лютого 2021 року. Проте у період часу з 08 лютого 2021 року до 23 лютого 2021 року вона перебувала у відпустці, першим робочим днем після виходу з відпустку було 24 лютого 2021 року (день направлення касаційної скарги до Верховного Суду).

Зазначає, що перебувала у відпустці у зв'язку із необхідністю доглядати родичку, яка потребує сторонньої допомоги. При цьому вважає дані обставини поважними для поновлення зазначеного строку.

Заявником не подано до суду касаційної інстанції належних доказів на підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк, оскільки ОСОБА_1, як сторона у справі, добросовісно користуючись процесуальними правами, усвідомлюючи наслідки вчинення або невчинення дій на захист своїх прав, навіть перебуваючи у відпустці, мала можливість подати касаційну скаргу особисто або звернутися за професійною правничою допомогою до адвоката.

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу заявника на те, що з часу отримання нею копії рішення суду апеляційної інстанції до початку відпустки сплинув період тривалістю у 27 днів.

Отже, ОСОБА_1 об'єктивно мала реальну можливість реалізувати свої процесуальні права на подання касаційної скарги.

Наведені заявником обставинине є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ОСОБА_1 своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від неї дій, спрямованих на виконання своїх процесуальних обов'язків щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку, заявник не надала.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та "права на суд", гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" від 26 квітня 2007 року та "Трух проти України" від 14 жовтня 2003 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені частини 3 статті 185 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки у відведений судом строк, станом на 17 червня 2021 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2021 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.

Дніпропетровська від 29 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року потрібно вважати неподаною та повернути.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.

Дніпропетровська від 29 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати