Ухвала

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 755/5072/17

провадження № 61-41246св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна, ОСОБА_3,

треті особи: Міністерство юстиції України, Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року у складі судді

Савлук Т. А. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня

2018 рокуу складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Андрієнко А. М.,

ОСОБА_5,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О. В., ОСОБА_3, треті особи: Міністерство юстиції України, Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно.

Позовна заява мотивована тим, що 10 квітня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було укладено договір позики. В забезпечення виконання договірних зобов'язань, 10 квітня 2010 року між ними було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В. М., за умовами якого ОСОБА_1 було передано в іпотеку ОСОБА_3 нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

09 грудня 2016 року позивачці стало відомо, що власником належної їй квартири в Державному реєстрі прав на нерухоме майно значиться ОСОБА_3 Як з'ясувалось в подальшому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельніковою О. В. прийнято рішення про держану реєстрацію прав від 04 жовтня 2016 року № 16733579, за яким право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі іпотечного договору від 10 квітня 2010 року. Жодного повідомлення про вказану перереєстрацію права власності на її адресу не надходило ні від приватного нотаріуса, ні від ОСОБА_10 З прийнятим приватним нотаріусом рішенням про державну реєстрацію права власності вона не погоджується, вважає це рішення протиправним, оскільки рішення про державну реєстрацію права власності прийнято нотаріусом без підтвердження фактів укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, без підтвердження завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги та повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог. Державним реєстратором також не перевірено наявність заборгованості, невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання та не витребувано повний пакет документів для здійснення такої реєстрації згідно з чинним законодавством.

Крім того, на дату прийняття державним реєстратором рішення в Державному реєстрі актуальною була інформація про обтяження - арешт нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, що є предметом іпотеки, який накладено на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 23 березня 2015 року, постановленої в межах розгляду цивільної справи № 755/1791/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про визнання недійсним договору комісії на продаж квартири. Вказана ухвалу суду була направлена для примусового виконання до Відділу ДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві. 09 квітня 2015 року державним виконавцем відділу ДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві Клименко Р. В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження

(ВП № 47205964). Вжитті судом заходи забезпечення позову не скасовані, тому у сукупності наведених обставин є підстави для визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на спірну квартиру.

З метою відновлення порушених прав та подальшої реалізації прав власника на об'єкт нерухомого майна ОСОБА_1 просила задовольнити позов в частині вимог про визнання за нею права власності на квартиру, яка є предметом іпотеки, оскільки на даний час у неї відсутні правовстановлюючі документи на квартиру, які в оригіналах зберігаються у Іпотекодержателя.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31710508 від 04 жовтня 2016 року, про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3

Скасовано запис про право власності за номером 16733579 (Розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) від 04 жовтня

2016 року, державний реєстратор: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко О. В., про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру № АДРЕСА_1 за ОСОБА_3

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю заявлених позовних вимог ОСОБА_1 в частині скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державну реєстрацію права власності на спірну квартиру та в частині скасування внесеного на підставі цього рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_13 залишено без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційні скарги ОСОБА_3 та

ОСОБА_13, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

23 липня 2018 року ОСОБА_3 через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора та вчиненого на його підставі запису про право власності і ухвалити в цій частині нове рішення, яким провадження у справі у вказаній частині закрити з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикцій, або залишити вказані позовні вимоги без задоволення, а в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на іпотечне майно оскаржувані судові рішення залишити без змін, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що розглядаючи дану справу, суди попередніх інстанцій не звернули уваги та не врахували те, що не всі заявлені позивачем вимоги підлягали розгляду в порядку цивільного судочинства. Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора і внесеного на його підставі запису про право власності мають бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства. Як приклад заявник наводить: постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року по справі № 826/9928/15 (провадження № 11-211апп18), постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі № 815/4618/16 (провадження № 11-452апп18).

Доводи інших учасників справи:

04 жовтня 2018 року ОСОБА_1 через засоби потового зв'язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції не було, суди попередніх інстанцій належним чином визначили характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, і дійшли правильного висновку щодо належності даного спору до юрисдикції цивільного судочинства.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи:

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи № 755/5072/17 з Дніпровського районного суду міста Києва.

18 січня 2019 року матеріали цивільної справи № 755/5072/17 надійшли до Верховного Суду.

21 січня 2019 року матеріали цивільної справи № 755/5072/17 передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року цивільну справу № 755/5072/17 призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судом правил предметної юрисдикції.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Цивільну справу № 755/5072/17 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни, ОСОБА_3, треті особи: Міністерство юстиції України, Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: Н. О. Антоненко В. М. Коротун В. І. Крат В. П.

Курило