Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.08.2021 року у справі №285/4618/20

Ухвала

13 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 285/4618/20

провадження № 61-13085ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Коротуна В. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області про зобов'язання звільнення, нарахування заробітної плати та проведення остаточного розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вищезазначеним позовом.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов'язано Ярунську сільську раду Новоград-Волинського району Житомирської області звільнити ОСОБА_1 з посади директора Комунального закладу Ярунської сільської ради "Ярунський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" 27 серпня 2020 року згідно поданої нею заяви за частиною 3 статті 38 КЗпП України.

Зобов'язано відповідача нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату з урахуванням індексації з 02 вересня 2019 року та провести остаточний розрахунок при звільненні.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Ярунська сільська рада Новоград-Волинського району Житомирської області оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 09 червня 2021 року апеляційну скаргу Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області задоволено.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

29 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 червня 2021 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише

за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову

в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб.

Згідно з частиною 4 статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про зобов'язання звільнення, нарахування заробітної плати та проведення остаточного розрахунку при звільненні, тобто дана справа є такою, що виникає з трудових відносин.

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга,

є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга містить посилання заявника на те, що наявні підстави, передбачені підпунктами "а ", "в" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа має значний суспільний інтерес і має виняткове значення для учасника справи.

Посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням і, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для заявника.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягають окремому розгляду клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження та звільнення від сплати судового збору.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, частиною 1 , пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області про зобов'язання звільнення, нарахування заробітної плати та проведення остаточного розрахунку при звільненні.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун