Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.12.2019 року у справі №182/4407/17

УХВАЛА

13 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 182/4407/17

провадження № 61-21522ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу Нікопольської міської ради Дніпропетровської області на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року в справі за позовом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Нікопольська міська радаДніпропетровської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 15 квітня 2019 року позовну заяву Нікопольської міської ради Дніпропетровської області задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Нікопольської міської ради Дніпропетровської області завдані збитки у розмірі 187 987,80 грн за період з 01 липня 2014 року

по 30 квітня 3017 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Нікопольської міської ради Дніпропетровської області задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Нікопольської міської ради Дніпропетровської області завдані збитки у розмірі 39 812,02 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

Нікопольської міської ради Дніпропетровської області на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 187 987,80 грн, яка станом на 01 січня

2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00х100=192 100,00).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Разом з тим, у касаційній скарзі заявник посилається на підпункти "а ", "б ", "г" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, проте вказані посилання є безпідставними й не спростовують визначення цієї справи як малозначної.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки Нікопольська міська рада Дніпропетровської області подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Нікопольської міської ради Дніпропетровської області на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року в справі за позовом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Коротун