Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.11.2018 року у справі №296/1355/17

Ухвала

Іменем України

09 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 296/1355/17

провадження № 61-46507ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

суб'єкт оскарження - головний державний виконавець Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Житомирської області Рабченюк Ольга Валентинівна,

боржник - Приватне акціонерне товариство "Ярунська сільгосптехніка",

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Корольовського районного суду м.

Житомира від 15 лютого 2018 року у складі судді Галасюка Р. А. та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 26 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Житомирської області (далі - Новоград-Волинський міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області) Рабченюк О. В. щодо продажу арештованого майна.

Скарга обґрунтована тим, що на примусовому виконанні Новоград-Волинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ Житомирської області перебуває зведене виконавче провадження № 32171367 про стягнення боргів із ПрАТ "Ярунська сільгосптехніка" на загальну суму 1 125 374,12 грн, у рамках якого головними державним виконавцем Новоград-Волинський міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області Рабченюк О.

В. описане виробниче обладнання боржника та виставлене на сайті електронних торгів Державного підприємства "Сетам".

Торги не відбулися, при цьому головними державним виконавцем Новоград-Волинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області Рабченюк О.

В. не проведено уцінку майна та не запропоновано стягувачу у рахунок боргу забрати це майно, у зв'язку із чим такою бездіяльністю державного виконавця порушені права заявника як одного із стягувачів.

Крім того, державним виконавцемне проінформовано заявника про хід продажу майна, а про стан виконання виконавчого листа та продаж майна заявникові стало відомо із веб-сторінки Державного підприємства "Сетам" із мережі Інтернет.

Враховуючи наведене, ОСОБА_4 просив суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області Рабченюк О. В. із продажу майна ПрАТ "Ярунська сільгосптехніка" у частині продажу арештованого майна.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 15 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 26 вересня 2018 року, у задоволені скарги ОСОБА_4 відмовлено.

26 жовтня 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 15 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 26 вересня 2018 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить указані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги, викладені у скарзі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом із тим, як зазначено у частині 5 статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 383 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до частини 1 статті 383 ЦПК України, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до положень статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статті 61 Закону України "Про виконавче провадження". Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно? 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статті 61 Закону України "Про виконавче провадження".

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно? 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статті 61 Закону України "Про виконавче провадження".

У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Аналіз наведеної статті дає підстави стверджувати, що державний виконавець не наділений повноваженнями щодо проведення уцінки нереалізованого на торгах майна боржника.

Згідно з частиною 6 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності? суб'єктом господарювання.

Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Судами установлено, що строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився у грудні 2016 року, описане та арештоване майно боржника передане на реалізацію до закінчення строку його дії, а тому підстав для проведення державним виконавцем повторної оцінки майна не було.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно виходив із того, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення державним виконавцем вимог законодавства під час проведення електронних торгів, а також порушення прав та законних інтересів заявника діями державного виконавця.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Отже, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, постановленими із додержанням норм процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою і шостою статті 394, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії головного державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Житомирської області РабченюкОльги Валентинівни, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 15 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 26 вересня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик