Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.04.2020 року у справі №182/3327/19

УХВАЛА

Іменем України

08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 182/3327/19

провадження № 61-3703 ск 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2020 року за заявою Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред'явлення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями,

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2019 року ПАТ "ОТП Банк" звернулося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 2-3278/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором та поновлення строку його пред'явлення до виконання.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2010 року позов ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором.

На виконання судового рішення було видано виконавчі листи № 2-3278-2010 від 21 квітня 2011 року.

Виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 був втрачений при поштовому пересиланні з органу виконання судових рішень, на виконання в якому цей виконавчий лист перебував. Оскільки дані обставини виникли не з вини заявника, останній просив видати дублікат виконавчого листа і поновити строк пред'явлення його до виконання.

Ухвалою Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області від 03 липня 2019 року було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "ОТП Банк" про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред'явлення.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявником не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а лише зазначено в заяві, що пропущення строків пред'явлення відбулося у зв'язку з втратою виконавчого листа при поштовому пересиланні.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, АТ "ОТП Банк" подало апеляційну скаргу та просило скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2020 року апеляційну скаргу АТ "ОТП Банк" задоволено частково, ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2019 року скасовано.

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред'явлення - відмовлено в повному обсязі.

Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу допустив порушення норм процесуального права, а саме не зазначив мотиви щодо відмови у видачі дублікату виконавчого документу, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового, про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Також, апеляційний суд зазначив, що заявником до своєї заяви не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження того, що виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_2, було втрачено, а матеріали справи, в свою чергу, не містять доказів втрати оригіналу виконавчого листа.

24 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2020 року касаційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в частині видачі дублікатів виконавчих листів залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме скаржнику необхідно було подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності причин для поновлення строку на касаційне оскарження.

На виконання вимог вказаної ухвали, скаржник подав заяву, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішення, на підтвердження надає докази пропуску строку: копію конверту апеляційного суду та роздруківку із сайту Укрпошта", з яких вбачається, що повний текст постанови скаржник отримав 31 січня 2020 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що викладені висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, оскільки право ТОВ "ОТП Факторинг України" на своєчасне виконання остаточного судового рішення було порушене, у зв'язку із втратою виконавчих листів відділів державної виконавчої служби, що об'єктивно незалежали від скаржника.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктів 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2010 року по цивільній справі № 2-3278/10, позов ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором № СL-306/058/2008 від 06 травня 2008 року у розмірі 300 282,37 грн., судовий збір у розмірі 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього до стягнення 302
102,37 грн.

Рішення набуло законної сили 20 грудня 2010 року.

Згідно довідки архіваріуса Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, М. Л. Дюбанової, цивільна справа № 2-3278/10 за позовом ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями - знищена у зв'язку зі спливом строків зберігання, відповідно до Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, Наказу ДСА України № 22 від 11 лютого 2010 року.

Згідно повідомлення Нікопольського міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції Дніпропетровської області від 28 листопада 2018 року, 19 січня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-3278 від 08 грудня 2010 року, надалі в процесі виконання виконавчого документу, державним виконавцем було встановлено відсутність зареєстрованого за боржником майна, на яке можливо звернути стягнення та 01 липня 2015 року повернуто оригінал виконавчого документу на адресу стягувача разом з постановою про повернення виконавчого документа. Також зазначено, що повторно вказаний виконавчий лист на виконання станом на 28 листопада 2018 року до служби не надходив.

Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Відповідно до статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази згідно вимог ст.ст. 77, 78, 79, 80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частинами 1, 2, 3, 4 статті 12 ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що заявником до своєї заяви не було надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження того, що виконавчі листи щодо боржника ОСОБА_2, було втрачено. Матеріали справи не містять доказів втрати оригіналу виконавчого листа. Не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції.

Водночас за змістом частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги спростовані в постанові апеляційного суду та надано їм правову оцінку, а тому касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За правилом статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити ТОВ "ОТП Факторинг Україна", строк на касаційне оскарження ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2020 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2020 року за заявою Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред'явлення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров