Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.04.2021 року у справі №643/15464/19

Ухвала

14 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 643/15464/19

провадження № 61-6012ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сенаторова Микити Валерійовича на

рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 листопада

2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 березня

2021 року у справі за позовом кредитної спілки "Харківське ощадно-кредитне товариство" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року кредитна спілка "Харківське ощадно-кредитне товариство" (далі - КС "Харківське ощадно-кредитне товариство") звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1, у якому просила стягнути заборгованість за кредитним договором № ДКД-00037, укладеним 27 червня 2018 року між КС "Харківське ощадно-кредитне товариство" і ОСОБА_1, у сумі 137 465,75 грн.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 листопада

2019 року позовну заяву КС "Харківське ощадно-кредитне товариство" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС "Харківське ощадно-кредитне товариство" заборгованість за кредитним договором № ДКД-00037

від 27 червня 2018 року у сумі 137 465,75 грн, а також судовий збір в розмірі 1
921,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 04 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Московського районного суду м.

Харкова від 26 листопада 2019 року змінено, зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь КС "Харківське ощадно-кредитне товариство" заборгованості за кредитним договором № ДКД-00037 від 27 червня 2018 року з 137 465,75 грн до

123 832,18 грн, яка складається з 85 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 35 031,63 грн - заборгованості зі сплати відсотків за правомірне користування кредитом у межах строку кредитування, 3 800,55 грн - відсотків за неправомірне користування кредитними коштами після закінчення строку кредитування з 28 червня 2019 року по 31 липня

2019 року та розмір стягнутого судового збору з 1 921,00 грн до 1 550,62 грн.

12 квітня 2021 року до Верховного Судунадійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сенаторова М. В. на рішення Московського районного суду м.

Харкова від 26 листопада 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 березня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та закрити провадження по справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження

вцивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та

у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є вимоги майнового характеру, а саме: стягнення заборгованості в сумі 137 465,75 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 227 000,00 грн.

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.

При цьому, згідно з частиною 4 статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Сенаторов М. В. посилається на підпункти "а ", "в" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України та вказує, що: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та має виняткове значення для заявника. Зазначає, що вказана сума є вагомою для заявника, оскільки на даний час ОСОБА_1 не працює. Також, представник заявника подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на незадовільний матеріальний стан заявника. Представник заявника не надав жодних доказів на підтвердження посилання на підпункти "а ", "в" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін

і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Враховуючи, що ціна позову становить 137 465,75 грн, доводи заявника щодо виняткового значення справи не є достатньо обґрунтованими.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною

та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ("Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - адвокат Сенаторов М. В. подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Сенаторова Микити Валерійовича на рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 04 березня 2021 року у справі за позовом кредитної спілки "Харківське ощадно-кредитне товариство" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник