Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.03.2020 року у справі №361/7848/18

Ухвала

Іменем України

11 березня 2020 року

м. Київ

справа № 361/7848/18

провадження № 61-3361ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Бондар Ігор Григорович, на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких Олексія Олександровича, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання неправомірною та скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаною скаргою, в якій просив визнати поважною причину пропуску строку для подання скарги, визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Печерського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м.

Києві) Диких О. О. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 27 вересня 2018 року у виконавчому провадженні № 52966416.

Скаргу ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2013 року в справі № 361/4307/13-ц зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з їх онуком ОСОБА_1. Визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні бабусі ОСОБА_2 та дідуся ОСОБА_4 з їхнім неповнолітнім онуком ОСОБА_1, встановивши такі дні та години побачень з дитиною: перша та третя п'ятниця та субота щомісяця, з 10.00 год. п'ятниці до 19.00 год. суботи, а також можливість побачень у день народження дитини і святкові дні та три тижні протягом літнього періоду для проведення спільного відпочинку з дитиною за попереднім узгодженням такого відпочинку з батьком дитини.

06 грудня 2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист у цивільній справі № 361/4307/13-ц.

Постановою головного державного виконавця Печерського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м.

Києві Диких О. О. від 24 листопада 2016 року відкрито виконавче провадження № 52966416 з примусового виконання виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2013 року в цивільній справі № 361/4307/13-ц.

09 листопада 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бойко М. М. подав до Печерського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві клопотання з проханням надати для ознайомлення та зняття копій матеріали виконавчого провадження № 52966416 з примусового виконання виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2013 року в справі № 361/4307/13-ц.

Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 52966416 його представник довідався про винесення головним державним виконавцем Печерського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Диких О. О. постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 27 вересня 2018 року у виконавчому провадженні № 52966416, яким було встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами. Вказану постанову він до 09 листопада 2018 року не отримував та про її існування нічого не знав. Вважає постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 27 вересня 2018 року у виконавчому провадженні № 52966416 незаконною.

Головним державним виконавцем Печерського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Диких О. О. прийнято постанову від 07 вересня 2018 року у виконавчому провадженні № 52966416, якою на ОСОБА_1 накладено штраф та встановлено зобов'язання боржнику виконати судове рішення упродовж 10 робочих днів. Вказану постанову він не отримував, а матеріали виконавчого провадження № 52966416 не містять доказів її надсилання боржнику. Крім того, повідомлення державного виконавця про проведення побачення 21 та 22 вересня 2018 року боржник також не отримував, а матеріали виконавчого провадження № 52966416 не містять доказів його надсилання боржнику.

Вважає, що при прийнятті постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 27 вересня 2018 року у виконавчому провадженні № 52966416, головним державним виконавцем Печерського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Диких О. О. порушено Закон України "Про виконавче провадження". Безумовний примус державного виконавця, застосований до нього у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, призвело до порушення не лише його прав, а і вкрай негативно вплинуло і на його сина - ОСОБА_1, оскільки в такий спосіб державний виконавець обмежив можливість вільного пересування сина із своїм батьком на автомобілі. При цьому, навчається дитина в школі у м. Києві, а проживає за Києвом у с. Пухівка Броварського району Київської області, а відтак тимчасове позбавлення батька у праві керування транспортним засобом призводить до безумовного обмеження права дитини на вільне пересування та ставить під загрозу можливість відвідувати дитиною школи у м.

Києві. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив скаргу задовольнити.

Броварський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 02 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року, в задоволенні скарги відмовив.

21 лютого 2020 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Бондар І. Г., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не застосовано статтю 63 Закону України "Про виконавче провадження", яка підлягала застосуванню, та неправильно застосовано норму статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження", яка не підлягала застосуванню.

Апеляційний суд порушив норми матеріального права, так як неправильно тлумачив статтю 63 Закону України "Про виконавче провадження" та неправильно застосував норму статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження", яка не підлягала застосуванню, оскільки 24 листопада 2016 року було відкрито виконавче провадження № 52966416 з примусового виконання виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області № 361 /4307/13-ц від 06 грудня 2013 року.

У виконавчому листі вказано, що суть вимоги стягувача до боржника: "Про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та у його вихованні". Отже, на момент відкриття виконавчого провадження порядок виконання таких рішень було визначено статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою від 09 березня 2017 року державним виконавцем на ОСОБА_1 накладено штраф, а 24 березня 2017 року державним виконавцем складено акт про те, що рішення суду ОСОБА_1 повторно не виконано (про це вказано в оскаржуваній постанові виконавця). Отже, державний виконавець, згідно з абзацом 3 частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", повинен був надіслати до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та винести постанову про закінчення виконавчого провадження. Державний виконавець постанову про закінчення виконавчого провадження не виніс, чим порушив, визначений статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження", порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Суди попередніх інстанцій, неправильно застосовуючи статтю 63 Закону України "Про виконавче провадження", не побачили, що виконавець діяв не в передбаченому порядку - замість того щоб винести постанову про закінчення виконавчого провадження, виконавець продовжував вчиняти виконавчі дії і 27 вересня 2018 року (через півтора року після складення акта про повторне невиконання рішення суду) державний виконавець виніс постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, яку ОСОБА_1 оскаржив до суду.

В оскаржуваній постанові державний виконавець застосував частину 4 статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" до подій, що були зафіксовані в акті від 24 березня 2017 року, тобто які відбулися до набрання чинності Законом від 03 липня 2018 року № 2475-VІІІ, який набрав чинності 28 серпня 2018 року.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (частина 1 статті 58 Конституції України).

В оскаржуваній постанові державного виконавця, яка мала б бути вмотивованою, не наведено якими важливішими цілями можуть бути виправдані обмеження інтересів дитини, а суди першої та апеляційної інстанцій не дали оцінки цій обставині хоч про це й зазначалося у скарзі. Інтереси дитини також враховано не було.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За правилами частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Судами встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2013 року визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні бабусі ОСОБА_2 та дідуся ОСОБА_4 з їхнім неповнолітнім онуком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши такі дні та години побачень з дитиною: перша та третя п'ятниця та субота щомісяця, з 10.00 год. п'ятниці до 19.00 год. суботи, а також можливість побачень у день народження дитини і святкові дні та три тижні протягом літнього періоду для проведення спільного відпочинку з дитиною за попереднім узгодженням такого відпочинку з батьком дитини.

06 грудня 2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист у цивільній справі № 361/4307/13-ц.

Постановою головного державного виконавця Печерського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м.

Києві Диких О. О. від 24 листопада 2016 року було відкрито виконавче провадження № 52966416 з примусового виконання виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2013 року в цивільній справі № 361/4307/13-ц.

Постановою головного державного виконавця Печерського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м.

Києві Диких О. О. від 09 березня 2017 року за невиконання рішення суду на боржника ОСОБА_1, накладено штраф на користь держави в розмірі 1 700 грн, зобов'язано виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

09 березня 2017 року головним державним виконавцем Печерського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Диких О. О. винесено вимогу державного виконавця боржнику ОСОБА_1 виконати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2013 року в справі № 361/4307/13-ц, а саме - забезпечити побачення бабусі ОСОБА_2 з їхнім неповнолітнім онуком ОСОБА_1 з 17 березня 2017 року до 18 березня 2017 року, відповідно до вимог вищевказаного виконавчого документа.

Відповідно до акта державного виконавця від 17 березня 2017 року при здійснені виходу державного виконавця за адресою проживання боржника: АДРЕСА_1, з метою забезпечення побачення бабусі ОСОБА_2 з їх неповнолітнім онуком ОСОБА_1 з 17 березня 2017 року до 18 березня 2017 року, встановлено, що боржник ОСОБА_1 на вимогу державного виконавця не з'явився, двері квартири не відчинив, не забезпечив побачення ОСОБА_2 з її онуком ОСОБА_1. Тобто рішення суду боржником не виконується.

Постановою головного державного виконавця Печерського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м.

Києві Диких О. О. від 24 березня 2017 року за невиконання рішення суду на боржника ОСОБА_1 накладено штраф на користь держави в розмірі 3 400 грн, зобов'язано забезпечити побачення бабусі ОСОБА_2 з їхнім неповнолітнім онуком ОСОБА_1 з 31 березня 2017 року до 01 квітня 2017 року, відповідно до вимог вищевказаного виконавчого документа та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Постановою головного державного виконавця Печерського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м.

Києві Диких О. О. від 07 вересня 2018 року за невиконання рішення суду на боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, накладено штраф на користь держави в розмірі 1
700 грн, зобов'язано виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Відповідно до акта державного виконавця від 21 вересня 2018 року при здійснені виходу державного виконавця за адресою проживання боржника: АДРЕСА_1, з метою забезпечення побачення бабусі ОСОБА_2 з їх неповнолітнім онуком ОСОБА_1 з 21 вересня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_3, встановлено, що боржник ОСОБА_1 на вимогу державного виконавця не з'явився, двері квартири не відчинив, не забезпечив побачення ОСОБА_2 з її онуком ОСОБА_1. Тобто рішення суду боржником не виконується.

Постановою головного державного виконавця Печерського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м.

Києві Диких О. О. від 27 вересня 2018 року встановлено тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у праві керування транспортними засобами.

На підставі заяв представника ОСОБА_1 - адвоката Бойка М. М., останній ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та отримав копію вищезазначеної постанови головного державного виконавця Печерського РВДВС м.

Києва ГТУЮ у м. Києві Диких О. О. 09 листопада 2018 року.

Відповідно до статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених статті 63 Закону України "Про виконавче провадження". У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт.

Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Разом із цим, Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII Закон України "Про виконавче провадження" доповнено статтею 64-1, яка набрала чинності з 28 серпня 2018 року.

Відповідно до статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження". У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження") та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження". У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею. Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що оскаржувана постанова від 27 вересня 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами була винесена державним виконавцем відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження". Державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди заявника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Бондар Ігор Григорович, на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких Олексія Олександровича, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання неправомірною та скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило