Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.10.2020 року у справі №761/5658/18

Ухвала

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 761/5658/18

провадження № 61-13977ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - Шеліповою Юлією Анатоліївною, на постанову Харківського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" - Славкіної Марини Анатоліївни, ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коба Наталія Володимирівна, про визнання нікчемним договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Комінтернівського районного суду м.

Харкова з позовом, в якому просила визнати нікчемним договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М. А. (далі - ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М. А.), ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коба Н. В.,

про визнання нікчемним договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором залишено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 січня 2020 року скасовано. Направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

19 вересня 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку

представником ОСОБА_1 - адвокатом Шеліповою Ю. А., подано касаційну скаргу (надійшла 22 вересня 2020 року) на постанову Харківського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року, у якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, неодноразово не з'являвся у судове засідання суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розгляд справи у суді першої інстанції відкладався у зв'язку із перебуванням представника позивача у відрядженні. 21 листопада 2019 року розгляд справи було відкладено

на 21 січня 2020 року, про що позивач та її представник були повідомлені належним чином. 21 січня 2020 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням про проведення судового засідання без його участі, яке було передано судді 22 січня 2020 року. 22 січня 2020 року судом позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого пунктів 1, 2 частини 2 статті 223 ЦПК України строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що заява про розгляд справи без участі представника позивача передана судді 22 січня 2020 року, разом з тим, до суду вона надійшла 21 січня 2020 року, тобто в день розгляду справи, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції врахував, що справа перебувала у провадженні місцевого суду з лютого 2018 року, а залишення позову ОСОБА_3 без розгляду порушуватиме її право на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд спору.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Вказане правило застосовується судом касаційної інстанції і при оскарженні постанови суду апеляційної інстанції, яка ухвалена за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції.

Правильність застосування судом апеляційної інстанції при вирішенні процесуального питання і винесенні постанови, якою розгляд справи не закінчено, норм процесуального права не викликає розумних сумнівів.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків суду.

Оцінивши доводи касаційної скарги та мотиви судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Шеліпової Ю. А., на постанову Харківського апеляційного суду

від 20 серпня 2020 року є необґрунтованою.

Керуючись частинами 1 , 4 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану представником - Шеліповою Юлією Анатоліївною, на постанову Харківського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" - Славкіної Марини Анатоліївни, ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коба Наталія Володимирівна, про визнання нікчемним договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Н. Ю. Сакара

Є. В. Синельников