Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.09.2020 року у справі №569/22011/18

Ухвала

31 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 569/22011/18

провадження № 61-11895 ск 20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг", товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги,

Встановив:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ТОВ "Арма Факторинг ", ТОВ "Прод Майстер" про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2020 року зупинено провадження в даній справі до набрання законної сили рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/4335/18.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 30 липня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2020 року залишено без змін.

06 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_3, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частини 1 статті 406 ЦПК України.

У пункті 2 частини 1 статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пункті 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, як процесуальний документ, що може бути оскаржений, передбачена пунктом 14 частини 1 статті 353 ЦПК України, який відсутній у зазначеному переліку, а отже це судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Тобто, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 389 ЦПК України не передбачено право для сторони у справі або іншої відповідної особи на оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а тому ця постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

У відповідності до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України ухвала Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2020 року та постанова Рівненського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року не підлягають касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг", товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов