УХВАЛА

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 755/9100/18

провадження № 61-17332ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану через адвоката Ільницького Олексія Олександровича, на постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Київська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 від хронічної хвороби серця помер ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з яким вона з 1989 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Вони проживали разом у квартирі АДРЕСА_1 та у дачному будинку АДРЕСА_2, були пов'язані спільним побутом.

З 12 квітня 1973 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3, однак фактичні шлюбні відносини між ними припинилися у 1988 році, шлюб між ними розірвано у 2005 році.

ОСОБА_1 зазначає, що вона та ОСОБА_2 реалізовували взаємні права та обов'язки, турбувалися один про одного, дбали про матеріальне забезпечення сім'ї. ОСОБА_2 працював електриком в обслуговуючому кооперативі "Садівничий кооператив "Вікторія" та заробітну плату використовував для забезпечення потреб сім'ї, спільно піклувалися про побудову сімейних відносин між собою на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. ОСОБА_2 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилася спадщина щодо прав та обов'язків, належних ОСОБА_2.

З метою звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 в порядку четвертої черги ОСОБА_1 просила суд встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з 2006 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу з 2006 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року включно.

Суд першої інстанції зазначив, що показання свідків не суперечать іншим зібраним у справі доказам, тому оцінив ці показання, як достовірні, взяв до уваги фотокартки, з яких вбачається, що заявник ОСОБА_1 проживала однією сім'єю із ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з 2006 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року включно, вони мали взаємні права та обов'язки, були пов'язані спільним побутом.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу Київської міської ради задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу залишено без розгляду.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у справі виник спір про право на квартиру, яка залишилася після смерті ОСОБА_2, з боку заінтересованої особи Київської міської ради, яка оспорює право заявника ОСОБА_1 на це майно, що є підставою для розгляду такої заяви в порядку позовного провадження.

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 через адвоката Ільницького О. О., поштовим зв'язком направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 8 статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено частини 8 статті 394 ЦПК України.

Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 758/7094/19, від 16 січня 2018 року у справі № 640/10329/16, від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17, від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18, від 03 червня 2020 року у справі № 577/3336/18, від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19.

Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Разом із касаційною скаргою, заявник подала клопотання про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року.

Клопотання обґрунтоване тим, що оскаржуваною постановою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції, яким встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, без реєстрації шлюбу. Заявник зазначає, що є спадкоємцем четвертої черги, після смерті ОСОБА_2, оскільки з 2006 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року вони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Зважаючи на той факт, що станом на день подання заяви про встановлення факту минуло більше року з моменту відкриття спадщини, Київська міська рада на підставі частини 1 статті 1277 ЦПК України може звернутись із заявою про визнання спадщини відумерлою, що здійснить перешкоди для ОСОБА_1 для отримання спадщини.

Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною 1 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням (дією) судового рішення.

З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами 1 , 3 статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Оскільки постановою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року скасовано рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю залишено без розгляду, обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію оскаржуваного рішення суду у клопотанні не наведено, клопотання про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року є передчасним та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Дніпровського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи № 755/9100/18 за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Київська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

У задоволенні клопотання адвоката Ільницького Олексія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1, про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, відмовити.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 11 січня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко