Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.09.2020 року у справі №551/335/18

Ухвала

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 551/335/18

провадження № 61-12826св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 03 грудня 2019 року у складі судді Вергун Н. В. та постанову Полтавського апеляційного суду

від 01 липня 2020 року у складі колегії суддів: Бондаревської С. М.,

Абрамова П. С., Чумак О. В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 03 грудня

2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду

від 01 липня 2020 року, позов задоволено. Визнано недійсним заповіт

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, складений на ім'я

ОСОБА_2 та 03 червня 2016 року посвідчений у с. Лутовинівка Козельщинського району Полтавської області секретарем Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області Андрейко Т. Г.

і зареєстрований в реєстрі за № 9.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_3 був мешканцем с. Козельщина Полтавської області та не входив до територіальної громади с. Лутовинівка Козельщинського району Полтавської області, а тому секретар Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області Андрейко Т. Г.

не є уповноваженою на посвідчення складеного ОСОБА_3 заповіту.

У серпні 2020 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу до Верховного Суду,

у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що секретар Лутовинівської сільської ради не мала права посвідчувати заповіт ОСОБА_3, оскільки законом не встановлено обмежень стосовно посвідчення заповітів не лише жителям громади, а й усім громадянам України,

що звертаються до органів місцевого самоврядування для вчинення делегованої Законом України нотаріальної дії - посвідчення заповіту. Суди не дослідили надані ОСОБА_2 докази стосовно захворювання очей ОСОБА_3,

а також не врахували покази свідків та пояснення відповідача щодо неможливості підписання та прочитання заповіту самим ОСОБА_3.

Крім того, касаційна скарга мотивовано необхідністю відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 136/576/16-ц та застосованого апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні щодо неможливості посвідчення уповноваженою особою органу місцевого самоврядування заповітів особам, які не зареєстровані на території громади (пункт 2 частини 2 статті 389 ЦПК України).

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу у якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення,

а оскаржувані рішення - без змін. Указувала, що орган місцевого самоврядування уповноважений посвідчувати заповіти осіб, які належать до територіальної громади, інтереси якої представляє це орган місцевого самоврядування.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Підстави для виклику сторін відсутні.

За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини 11 статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

справу за позовом ОСОБА_1 до до ОСОБА_2, Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, про визнання заповіту недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шишацького районного суду Полтавської області

від 03 грудня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2020 року, призначити до судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська