Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.11.2019 року у справі №755/2646/19

Ухвала

Іменем України

11 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 755/2646/19

провадження № 61-19521ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Широкоброда Сергія Миколайовича на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року в справі за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Широкоброда Сергія Миколайовича на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Задорожного Максима Ігоровича,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Широкоброд С. М. звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській (далі - Другий Приморський ВДВС) Задорожного М. І.

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини нежитлового приміщення загальною площею 224,5 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.31 січня 2019 року ОСОБА_1 стало відомо, що у виконавчому провадженні № ~organization0~ з примусового виконання виконавчого листа № 755/6662/15-ц, виданого 20 травня 2015 року Дніпровським районним судом міста Києва, була проведена експертна оцінка належної йому частини нерухомого майна. З проведеною оцінкою він не згідний, оскільки вона є заниженою та не відповідає чинному законодавству. Згідно з висновком, наданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроексперт Груп" (далі - ТОВ "Євроексперт Груп"), при обґрунтуванні вибору підходів, методів і оціночних процедур, оцінювачем було застосовано лише один методичний підхід оцінки - порівняльний. При цьому у звіті відображено лише назву методу, однак інформація про те, яким чином він був застосований, відсутня. Також не вбачається, які саме об'єкти (аналоги) обрано оцінювачем при визначенні вартості спірного майна за порівняльним підходом, тобто взагалі не визначено, з якими об'єктами порівнювався належний заявнику об'єкт оцінки.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 червня 2019 року в задоволенні скарги відмовлено. Поновлено стягнення, яке проводиться за виконавчим провадженням № ~organization1~, відкритим державним виконавцем Другого Приморського ВДВС Задорожним М. І. з примусового виконання виконавчого листа № 755/6662/15-ц, виданого 20 травня 2015 року Дніпровським районним судом міста Києва.

Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що державним виконавцем Другого Приморського ВДВС Задорожним М. І. здійснені всі дії, необхідні для примусового виконання виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 20 травня 2015 року, про примусове стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") заборгованості за кредитним договором, а тому підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 червня 2019 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги, а викладені в апеляційній скарзі доводи не впливають на правильність висновків суду.

28 жовтня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Широкоброд С. М. подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його скаргу задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини нежитлового приміщення загальною площею 224,5 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.31 січня 2019 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист державного виконавця Другого Приморського ВДВС Задорожного М. І., в якому було зазначено, що у виконавчому провадженні № ~organization2~ з примусового виконання виконавчого листа № 755/6662/15-ц, виданого 20 травня 2015 року Дніпровським районним судом міста Києва, проведена експертна оцінка належної йому частки нерухомого майна. До цього листа додано копію висновку про вартість нерухомого майна на одному аркуші, в якому зазначено, що ТОВ "Євроексперт Груп" виконана незалежна оцінка вартості спірного нерухомого майна, яка без врахування податку на додану вартість становить ~money0~ Судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" при здійсненні оцінки об'єкта нерухомого майна, щодо якого проводиться стягнення, передбачено виготовлення звіту про оцінку майна, однак на адресу ОСОБА_1 надійшов висновок.

Зазначений висновок не відповідає Національному стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт).

Ненадання звіту про оцінку майна, незазначення оцінювачем вихідних даних, інформації про цінові пропозиції, які він використовував, відсутність опису методу, аналізу, розрахунків безпідставно звужує права ОСОБА_1 щодо надання заперечень на цей акт, призводить до неправомірного заниження ціни спірного нерухомого майна.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Судами встановлено, що 17 серпня 2017 року представник ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до начальника Приморського ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого 20 травня 2015 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором на загальну суму 2 ~money1~

30 серпня 2017 року державним виконавцем Приморського ВДВС Крецул В. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ~organization3~, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження 30 серпня 2017 року за № 43925.

30 серпня 2017 року державним виконавцем Приморського ВДВС винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 2 ~money2~

13 листопада 2018 року державним виконавцем Другого Приморського ВДВС винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ТОВ "Евроексперт Груп", яке має кваліфікаційне свідоцтво на право зайняття експертною діяльністю № 816/18, видане Фондом Державного майна України 26 жовтня 2018 року.

25 лютого 2019 року на адресу ДП "Сетам" направлена заявка на реалізацію арештованого майна.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", а також рішеннями, які відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт (частина 7 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 5 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно виходив з того, що державним виконавцем Другого Приморського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Задорожнім М. І. здійснені всі дії, необхідні для примусового виконання виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 20 травня 2015 року, про примусове стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором. Заявником не надано доказів на спростування цього висновку та не доведено неправомірності дій державного виконавця в межах цього виконавчого провадження.

Доводи заявника про порушення прав ОСОБА_1 наданням останньому висновку про вартість нерухомого майна, а не звіту про оцінку майна, не заслуговують на увагу, оскільки згідно з частиною 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. Тобто, надавши висновок про вартість майна, державний виконавець дотримався обов'язку, передбаченого вищенаведеними положеннями закону.

Інші доводи заявника були предметом оцінки судів попередніх інстанцій, які їх обґрунтовано спростували.

Відповідно до частини 3 статті 451 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина 2 статті 389 ЦПК України).

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1996 року у справі "Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції", рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року у справі "Бруалла Гомес де ла Торре проти Іспанії")

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 , 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Широкоброда Сергія Миколайовича на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року в справі за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Широкоброда Сергія Миколайовича на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Задорожного Максима Ігоровича.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов