Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.04.2020 року у справі №703/2756/18

Ухвала

09 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 703/2756/18

провадження № 61-6032cк20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є.

В., розглянув касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради на постанову Черкаського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів у розмірі 39 777,15 грн.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2019 року позов Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради суми надмірно виплачених державних коштів допомоги переміщеним особам у розмірі 39 777,15 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

26 березня2020 року Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року. Особа, яка подала касаційну скаргу, посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі № 703/2756/18 становить 39 777,15 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 703/2756/18 є малозначною у силу вимог закону.

Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суд помилково посилався на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року справі № 545/163/17, як на аналогічні. Указані справи не є аналогічними, оскільки мова йде про застосування статті 1215 ЦК України у випадку неповернення безпідставно набутих коштів у разі відсутності рахункової помилки і недобросовісності з боку набувача. Натомість в Єдиному державному реєстрі судових рішень є велика кількість справ за позовами управлінь соціального захисту до осіб, які зазначали недостовірні відомості для отримання довідки внутрішньо переміщеної особи в результаті чого незаконно отримували адресну допомогу.

Проте особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення. Проте Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради не обґрунтовує, в чому проявляється виняткове значення для нього цієї справи, а справа становить значний суспільний інтерес.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес тамає виняткове значення для Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков