Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.09.2019 року у справі №200/19988/18

Ухвала

Іменем України

05 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 200/19988/18

провадження № 61-15963ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2019 року, постановлену у складі судді Варенко О. П., у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Відділу у місті Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про встановлення факту користування земельною ділянкою, визнання права на отримання земельної ділянки, встановлення порядку користування земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпровської міської ради, Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Відділу у місті Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про встановлення факту користування земельною ділянкою, визнання права на отримання земельної ділянки, встановлення порядку користування земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії.

Короткий зміст ухвалених судових рішень

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня

2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової земельно-технічної експертизи відмовлено.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2019 року

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 10 червня 2019 року повернуто заявнику.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1. апеляційний суд виходив з того, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не віднесена до визначеного частиною 1 статті 353 ЦПК України переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 липня

2019 року, у якій вона просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, чим порушив її право на судовий захист, оскільки пунктом 12 частини 1 статті 353 ЦПК України передбачено можливість оскарження ухвали суду, яка була постановлена за результатами розгляду клопотання про призначення експертизи, зокрема, як про призначення експертизи так і про відмову у її призначенні.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необгрунтованою.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необгрунтованою.

На підставі вимог частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необгрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Із касаційної скарги вбачається, що вона є необгрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.

Серед основних засад судочинства Конституцією України встановлено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому частиною 1 статті 4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом частини 2 статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках передбачених частини 2 статті 352 ЦПК України.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема щодо призначення експертизи (пункт 12 частини 1 статті 353 ЦПК України).

Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не підлягає оскарженню у апеляційному порядку окремо від рішення суду. Оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливо лише разом з рішенням ухваленим за наслідками вирішення спору по суті.

За змістом пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що неможливо припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків цивільного характеру буде остаточно вирішено (справа "Балатський проти України" (BALATSKYY v. UKRAINE), рішення від 25 жовтня 2007 року). Також Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа "Шульга проти України" (SHULGA v. UKRAINE), рішення від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа "Мусієнко проти України" (MUSIYENKOv. UKRAINE), рішення від 20 січня 2011 року).

Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року (справа № 61-19138сво18) дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від

04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не віднесена до визначеного частиною 1 статті 353 ЦПК України переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду та обгрунтовано повернув апеляційну скаргу заявнику на підставі пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України.

Повернення апеляційної скарги, яка подана на ухвалу суду першої інстанції, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду не позбавляє заявника права на апеляційне оскарження та не порушує його права на судовий захист, оскільки він не позбавлений можливості включити свої заперечення на таку ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду, у разі його незгоди із ухваленим судовим рішенням.

Касаційна скарга не містить обгрунтованих посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необгрунтованість скарги. Рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті

394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Відділу у місті Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про встановлення факту користування земельною ділянкою, визнання права на отримання земельної ділянки, встановлення порядку користування земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді:Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак