Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.07.2021 року у справі №127/5548/20

Ухвала

08 липня 2021 року

м. Київ

справа № 127/5548/20

провадження № 61-10209ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 09 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_3, в якому просив стягнути із відповідача на свою користь

27 134,58 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 березня

2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 27 134,58 грн

у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області

від 07 квітня 2021 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 7 204 грн, з яких: витрати по оплаті вартості збитку, завданого власнику транспортного засобу, - 3 000 грн

та витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 4 204 грн.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 09 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 березня 2021 року задоволено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2021 року задоволено.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 березня

2021 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2021 року скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої в наслідок ДТП, відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

18 червня 2021 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 09 червня 2021 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно

до вимог Частиною 1 статті 394 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову

у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі,

що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як "суду права", процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти дотриманню розумного строку розгляду справи, а також визначеності й стабільності у цивільних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах

про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,

яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у цій справі становить 27 134,58 грн, тобто суму, яка станом

на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн).

Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних в силу вимог процесуального закону, які відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

Заявник вказав, що у касаційній скарзі ним порушено питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Враховуючи ціну позову та обставини, встановлені судами попередніх інстанції у цій справі, колегія суддів вважає, що вказані доводи заявника

не можуть бути визнані обґрунтованими.

Випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 -

ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами 6 , 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, частиною 1 , пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на постанову Вінницького апеляційного суду від 09 червня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі,

яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович