Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.04.2021 року у справі №161/18403/19

Ухвала

05 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 161/18403/19

провадження № 61-4896ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С.

Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Борщ Назарій Миколайович, на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 листопада 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про захист прав споживача, визнання дій неправомірними та скасування актів індивідуальної дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" (далі - АТ "Оператор ГРС "Волиньгаз"), в якому просила:

- визнати неправомірними дії АТ "Оператор ГРС "Волиньгаз" щодо нарахування обсягів необлікованих об'ємів природного газу з врахуванням газових приладів, що становить 2 220,86 куб. м та у вартісному еквіваленті 20 127,96 грн, за адресою: АДРЕСА_1;

- скасувати акт про порушення від 05 червня 2019 року № 637

та акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості від 30 червня 2019 року № 241, складені АТ "Оператор ГРС "Волиньгаз".

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області

від 12 листопада 2020 року (у складі судді Плахтій І. Б. ) у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Волинського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року

(у складі колегії суддів: Шевчук Л. Я., Данилюк В. А., Киці С. І.) рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 листопада

2020 року залишено без змін.

22 березня 2021 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат

Борщ Н. М., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою

на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області

від 12 листопада 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року

у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень

resjudicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 2, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктів 2, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей пунктів 2, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є скасування акта про порушення

від 05 червня 2019 року № 637 та акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості від 30 червня

2019 року № 241, складені АТ "Оператор ГРС "Волиньгаз".

Разом з тим, предметом позову також є визнання неправомірними дії

АТ "Оператор ГРС "Волиньгаз" щодо нарахування обсягів необлікованих об'ємів природного газу з врахуванням газових приладів, що становить 2 220,86 куб. м та у вартісному еквіваленті 20 127,96 грн, при цьому ця позовна вимога є майновою вимогою, оскільки позивач їх визначив у грошовому вимірі. Тобто ціна позову у становить 20 127,96, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 250 = 567 500 грн).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(рішення у справі "Зубац проти Хорватії", заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до пунктів 2, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України.

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Зазначення у постанові Волинського апеляційного суду від 04 лютого

2021 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню,

у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Борщ Назарій Миколайович, на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області

від 12 листопада 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про захист прав споживача, визнання дій неправомірними та скасування актів індивідуальної дії відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв