Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.10.2018 року у справі №497/787/17

УХВАЛА

21 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 497/787/17

провадження № 61-44868св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), КурилоВ. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго",

представники позивача: Гузема Олексій Юрійович, Варимез Дмитро Дмитрович, Швидкий ОлександрОлександрович,

відповідач - ОСОБА_7,

представник відповідача - ОСОБА_8,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Калараша А. А., Заїкіна А. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (далі - ПАТ "ЕК Одесаобленерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення суми.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 11 травня

2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з відсутності належних та допустимих доказів порушення відповідачем Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕн), які б спричинили споживання останнім необлікованої електричної енергії.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 20 серпня 2018 року рішення Болградського районного суду Одеської області від 11 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_7 на користь акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (далі - АТ "ЕК Одесаобленерго"), вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією у розмірі 21
330,63 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд, виходив із того, що відповідач вчинив порушення ПКЕЕн, яке виявлене працівниками позивача та зафіксовано в акті, складеному у відповідності до вимог пункту 53 ПКЕЕн. Нарахування за актом були проведені ПАТ "ЕК Одесаобленерго" відповідно до вимог Методики визначення об'єму і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, і цей розрахунок є правильним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_7 у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та передати справу на новий апеляційний розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за указаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Апеляційного суду Одеської області

від 20 серпня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про стягнення суми, підлягає закриттю з огляду на наступне.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову в даній справі становить 21 330,63 грн, яка станом на 01 січня

2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762,00 грн х 100 = 176 200,00 грн).

Апеляційним судом вказану справу не визнано малозначною, проте малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (Zubac v.

Croatia (Зубак проти Хорватії), від 05 квітня 2018 року).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, ОСОБА_7 у касаційній скарзі посилався на те, що апеляційний суд розглянув справу за його відсутністю, без належного повідомлення про розгляд справи, у зв'язку із чим позбавив скаржника права на судовий захист відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2018 року було призначено справу за апеляційною скаргою

АТ "ЕК Одесаобленерго" на рішення Болградського районного суду Одеської області від 11 травня 2018 року в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Вказану ухвалу було отримано 14 липня 2018 року ОСОБА_7 та 17 липня 2018 року його представником ОСОБА_8, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Судом касаційної інстанції досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки зазначене судове рішення не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України, а тому касаційне провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтею 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" до ОСОБА_7 про стягнення суми, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 серпня 2018 року закрити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є. Червинська