Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.04.2019 року у справі №522/16536/17

Ухвала

05 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 522/16536/17

провадження № 61-6188ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

ОСОБА_3 державного реєстру судових рішень свідчить, що у вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому, уточнивши позовні вимоги, просила: стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 2 500,00 грн щомісячно, починаючи з 04 вересня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнути з відповідача (разово) додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 5 000,00
грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 аліменти у розмірі 2 500,00 грн щомісячно, починаючи з 04 вересня 2017 року і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 додаткові витрати у розмірі 5 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року змінено. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1 500,00 грн щомісячно, починаючи з 04 вересня 2017 року і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1.

23 березня 2019 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У пункті 3 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Ціна позову у справі № 522/16536/17 становить 20 000,00 грн (2 500,00 грн * 6 платежів) + 5 000,00 грн) та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 522/16536/17 є малозначною у силу вимог закону.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року про можливість її оскарження в Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржуване рішення ухвалене у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат