Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.11.2020 року у справі №600/903/16

Ухвала

11 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 600/903/16

провадження № 61-15484ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 07 квітня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, Козівська районна державна адміністрація Тернопільської області, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 07 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 вересня 2020, позов задоволено.

Позбавлено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно його малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вирішено питання судових витрат.

21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 07 квітня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 07 квітня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року залишено без руху для зазначення в касаційній скарзі обов'язкових підстав касаційного оскарження, сплати судового збору, надання касаційної скарги (у новій редакції) із зазначенням всіх осіб, які беруть участь у справі, та надання її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалу Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху ОСОБА_1 отримав 09 листопада 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 повторно направлено ухвалу Верховного Суду від 02 листопада 2020 року про залишення касаційної скарги без руху, яка отримана ним 04 січня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення заявнику поштового відправлення.

Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд констатує, що у відведений судом строк та станом на 10 лютого 2021 року ухвалу Верховного Суду про усунення недоліків від 02 листопада 2020 року заявником не виконано.

Згідно із частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 393 ЦПК України, у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключають з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягнення таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Враховуючи викладене, невиконання вимог суду про усунення недоліків касаційної скарги перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 07 квітня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, Козівська районна державна адміністрація Тернопільської області, про позбавлення батьківських прав повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк