Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.06.2021 року у справі №137/448/17

Ухвала

07 червня 2021 року

м. Київ

справа № 137/448/17

провадження № 61-9169cк21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М.

М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 21 січня 2021 року у складі судді: Желіховського В. М., та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Якименко М. М., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання квартири особистою приватною власністю,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, у якому просила визнати за нею право власності на двокімнатну квартиру у АДРЕСА_1, що була спільною власністю подружжя з присудженням ОСОБА_1 компенсації за його частку у спільному майні подружжя.

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, в якому просив визнати квартиру АДРЕСА_1 його особистою приватною власністю.

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 21 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року, позови ОСОБА_4 та ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 двокімнатної квартири в АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 двокімнатної квартири в АДРЕСА_1. У задоволенні решти позовів відмовлено.

28 травня 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 21 січня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ціна позову у справі № 137/448/17 становить 10 000 доларів США та не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року про можливість її оскарження у касаційному порядкуне є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 21 січня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання квартири особистою приватною власністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук